39

— Тоді які ми маємо альтернативи? — не здавалася вона, вирішивши з криміналом не зв'язуватись.

Виходу немає лише з труни. А вона й звідти, здається, вибралася!

Після цього питання некромант пожвавішав, очі заблищали.

«Ну й хай пані нічого не пам'ятає! За цією ніжною людською оболонкою б'ється гаряче серце темної войовниці! Настане час, вона прокинеться і поверне колишню славу!”

Він не збирався віддавати її Лорду, погодився лише щоб виграти достатньо часу. Коли вони здійснять свій план, дракон нічого не зможе зробити!

Надихнувшись власними думками, Гробус заговорив:

— У цьому місті є дві вежі: біла та червона. В них живуть ангел і демон. Вони можуть виконати будь-яке ваше бажання. Я тому й ризикнув піти до столиці. Цей вихід найдієвіший! Сам дракон не зможе нам завадити!

- Ти пропонуєш мені піти в ці вежі і просто загадати бажання? — перепитала Кет скептично, підозрюючи недобре, надто казковим виглядало рішення.

- В одну з веж, - поправив некромант. — Ви самі про них мені розповіли! Ангел або демон можуть виконати найпотаємніше бажання, варто тільки до них звернутися.

— Звучить надто привабливо та нереалістично. Точно є якась каверза! - не погодилася Біюла.

— Але це був ваш наказ — як тільки прокинетеся, відвести вас до веж! — видав останній аргумент Гробус, запобігливо заглядаючи в очі господині.

- Мій? - перепитала Катя, некромант у відповідь затряс головою.

«І треба було цьому ідіоту переплутати мене зі своєю пані! З одного боку, звісно, непогано отримати ще один шанс на життя.Тут вже я точно відірвуся на повну! Ні в чому собі відмовляти не буду. Але з іншого — тепер, видно, доведеться вирішувати проблеми цієї самої Амії. Очевидно, ніщо ідеальним не буває».

- Гаразд! — вона з рішучим виглядом підвелася з-за столу. — Ідемо до твоїх веж!

Швидко зібравшись, вони пішли до виходу. Вловивши недобрий погляд, кинутий старим у бік служниці, що почала прибирати зі столу, Біюла без зайвих передмов попередила:

- Образиш Лін, - вона грізно глянула на некроманта. - Отримаєш!

Старий здогадався, хто міг розповісти про тривожний візит від гаданого чоловіка. Тому Катя запобігла будь-яким спробам відігратися на прислугі.

На цій позитивній ноті вони залишили готель.

***

Варто було лордові Сіверу переступити поріг свого будинку, як до нього одразу підбіг дворецький, ніби він весь час чергував біля входу.

— Пане, де ви були? Ваш батько двічі питав про вас. Його секретар все ще чекає у вітальні.

- Я прийму його в кабінеті! — спокійно відповів Арвін, вручаючи слугі плащ.

Він був у прекрасному настрої, і поява посланця не затьмарила небозвід, як бувало раніше.

— І ще, — ідучи за господарем, продовжував доповідати дворецький, перейшовши на півшепіт. — У таємній кімнаті з учорашнього дня чекає пан Горман.

Майк Горман був першокласним шпигуном і міг виконати найнездійсненне доручення.

Лорд Фаберт зупинився.

— Із цього треба було починати! — промовив він холодно, висловлюючи своє невдоволення недбайливому слузі. - Веди мене до нього!

- Слухаю! - той вклонився і пішов уперед.Дворецькому була відома крута вдача пана, але зустріч із секретарем лорда-батька в його очах була пріоритетнішою розмови зі звичайним пронозою, що доставляв інформацію до замку.