Лорд доторкнувся пальцем до цятки, з подивом відзначивши, що його серце пропустило удар.
Татуювання у коханої починалося з чола, обплітало ліанами скроні, проходило під вухами і закінчувалося ззаду на шиї. Це була ознака королівської крові.
Воно було живе і змінювало свої обриси залежно від настрою господині. У звичайному стані тату було темно-коричневим, іноді зовсім не видним на смаглявій шкірі.
Він точно знав: коли Принцеса Темних закохалася, її татуювання спалахнуло яскраво-червоним, наче вогнем, після забарвлення мінялось на золоте. Це повторювалося щоразу, коли він приходив на зустріч.
І стало чорним, коли дівчина померла.
Скільки разів він проводив по ньому рукою, торкався цих ніжних завитків, квітів і листя, ніби торкаючись її серця...
Болючі спогади налинули потужною хвилею, і серце стиснуло болем. Яскравий образ Темної заполонив усю душу.
У своїй любові темні ельфи завжди були чисті і відкриті. Тієї останньої миті, коли її очі стали темнішими за саму чорну безодню, коли дивилися на нього так люто, Арвін з неймовірною силою захотів, щоб і на його тілі були такі ж мітки, що показали б його любов. Тоді він зміг би все зупинити.
Лорд Сівер лежав поряд з гарненькою дівчиною, сумно дивлячись у стелю.
Ця мала розбурхала його найпотаємніші думки. Повернула до життя найважчі спогади, залишившись для дракона загадкою.Завтра, як прокинеться, він із нею поговорить. І, можливо…
Через деякий час Арвін поринув у глибокий сон без сновидінь.
Катя прокинулася в сутінках. У кімнаті ще стояла темрява, лише за вікнами заблимав світанок.
Події вчорашньої ночі несподівано виразно промайнули перед очима. Залишалася маленька надія на те, що їй все здалося, але, повернувшись і розглянувши поряд сплячого чоловіка, зрозуміла, що все-таки то був не сон.
- Яка я погана дівчинка! — прошепотіла ледве чутно й обережно, намагаючись не чинити шуму, виповзла з ліжка на підлогу.
Там на півзігнутих почала збирати свій одяг, ковзаючи майже нечутно по кімнаті. Сукня та жилет знайшла біля входу, нижню сорочку на підлозі збоку, де спав незнайомець. А ось штанці довелося спритно, але дуже акуратно витягати з-під ноги казкового коханця.
Одягалася вона швидко, безшумно і в найкоротший час. Практично за сорок п'ять секунд, як у армії при ранковій побудці.
Туфельки схопила в руки і навшпиньки пройшла до виходу.
Несподівано її накрив смуток. Де ще можна було знайти такого ідеального коханця, з таким ідеальним тілом та можливостями. При згадці про його «можливості» її знову кинуло в жар.
- Забрати його в свій світ! — Катя з нещасним виглядом притиснула туфлі до грудей і, востаннє глянувши на «прекрасного принца», рішуче відчинила двері кімнати.
Ті виявилися незачиненими. Ну так, їм не до того було!
"Прощай моя любов! - промовила театрально-трагічно. — Доля розлучає нас, але в моєму серці ти житимеш вічно!»
Гумор та сарказм – найкращий захист від серцевого болю.А Катя відчувала неприємне почуття у грудях, тікаючи від такого приголомшливого чоловіка.
Про те, щоб залишитися, не було й мови. П'яні пригоди є п'яні пригоди, і майор була твердо впевнена, що виводити їх на інший рівень немає сенсу.
Щоправда, у минулому житті вони були не настільки грандіозними, і, розповідаючи їх зранку, вони зазвичай іржали всім відділенням.
#224 в Любовні романи
#53 в Любовне фентезі
#47 в Фентезі
попаданка в паралельний світ магія, сильні особистості_яскраві герої, сильні почуття_боротьба за щастя
Відредаговано: 10.11.2024