Розділ 19. Зникнення.

Розділ 19 Зникнення.

 Гнів, який підживлювався неймовірним болем, надав його енергетичному викиду такої сили та потужності, що Арес злякався. Злякався того, що, можливо, сам того не бажаючи, він нашкодив своїм старшим бойовим товаришам.

 Вироблений ним викид яскраво-блискучої золотистої енергії, з оглушливим гуркотом розірвав енергетичний щит Фарога. Вибухова хвиля розкидала на всі боки людей і горгів з легкістю поривчастого вітру, що налетів на сухе листя.

 Навіть не дивлячись на те, що Арес стояв на колінах, його самого перевернуло від сильного удару енергетичної вибухової хвилі, яка пронеслася через нього.

 Стрімко розійшовшись на всі боки, енергетична хвиля, пронеслася по всій величезній печері. Збиті зі стелі, вниз полетіли тисячі сталактитів. Не залишилося жодного тренувального пристосування, з якого б не обсипався вапняковий наліт, який нарощувався на них тисячоліттями.

 Досягши стін печери, енергетична хвиля, вдарившись об неприступний камінь, нарешті розвіялася. Насам кінець принісши останню руйнацію. Яку ніхто поки не помітив, тому що всі зараз були зайняті порятунком  своїх життів від сталактитів, що сипалися зі стелі.

 Бух! Буквально на відстані витягнутої руки від Краніоса, на підлогу впав величезний сталактит, бризнувши на всі боки осколками скам'янілого вапняку. Гігант ледве встиг в останній момент, прямо лежачи на боці, згрупуватись у «Залізного Їжака».

 Немов град, що б'є по даху, осколки дзвінко заторохтіли по броні гіганта, яка захистила крім свого господаря і Юперіуса, який лежав позаду того. Навідміну від Краніоса, на наставнику Бою не було надіте ніякого обладунку, так що «Залізний Їжак», що виник між ним і осколками сталактиту, які летіли у його напрямку, допоміг йому надійно сховатися від небезпеки.

 Практично одночасно, Ютіас та Фарог спорудили навколо себе захисні енергетичні куполи. Гаперіану, який опинився поблизу, пощастило потрапити під купол молодшого чарівника. Але разом з ним під цей купол потрапив і Незламний, з яким він бився на мечах. Навіть енергетична вибухова хвиля, яка розкидала всіх, не змогла розлучити цих двох супротивників. А все через те, що Незламний, залізною хваткою, в останній момент схопився своєю лапою за перев'язь піхв на грудях командира корпусу «Дракон».

 Ютіас опинився в небезпечном установищі, тому що для утримання створеного купола, йому доводилося стояти з високопіднятими над головою руками. Тоді як за якісь два метрии від нього, відбувався запеклий поєдинок на мечах.

 Раз у раз, Незламний намагався дістати своїм мечем молодшого чарівника, який не мав можливості захищатися. Але Гаперіан був на поготові і встигав, захищатися сам і захищати друга. На жаль, поки що тільки захищатися. Перейти на контратаку, ні як не вдавалося. Надто вже швидкий і сильний був його супротивник. Рятувало лише те, що командир корпусу «Дракон» перевершував Незламного у майстерності володіння бойовими мистецтвами.

 Хижий погляд жовтих звіриних очей Фарога з пожадливістю був спрямований на Ареса, який  лежав на підлозі печери, біля водоспадів. Сила, якою заволодів цей Акхали, мала стати його. Він чудово зміг розглянути Руну Тіла, яка просвічувалася крізь дитячу долоню. Що це була за руна, йому було добре відомо. І тепер, побачивши силу і міць цієї руни, король горгів прийняв рішення, будь-що-будь, заволодіти цією Руною Тіла.

 Вирішивши, що Арес нікуди від нього не дінеться, Фарог подивився на Ютіаса. Саме цей молодий чарівник міг стати для нього перепоною на шляху до бажаного.

 Погляди двох супротивників зустрілися. Ще кілька секунд, і з падінням зі стелі останнього сталактиту, мали зустрітися і самі господарі цих поглядів. Зустрітися у смертельному поєдинку.

 Вся увага Ютіаса булла тепер зосереджена лише на Фарогі. Будь-якої секунди слід було очікувати нападу.

 Енергетичний купол, який створив навколо себе Ютіас, чудово захищав від сталактитів, що падали зі стелі, але він не зупинить енергетичного удару, з якого, швидше за все, і почне свою атаку його противник. Енергії, які використовувалися для створення захисного куполу, здатні були витримати лише удари щільної матерії. Правильно ж нанесений енергетичний удар, пройде через цей купол, як нагрітий ніж крізь олію.

 Навіть незважаючи на всі вміння Ютіаса, йому могло просто, банально не вистачити часу, на створення щита, здатного витримати енергетичний удар Фарога. Але був ще один варіант розвитку подій…

 Завдати удару першим.

- Бережись!

 Миттєво зреагувавши на застережливий крик Гаперіана, Ютіас стрімко підняв ногу, та відвів убік лапу з мечем, що била по ньому. Не опускаючись на підлогу, нога тут же вдарила Незламного в живіт, відкинувши його назад, прямо під сталактит, що падав зі стелі.

 Відбиття атаки Незламного, порушило концентрацію молодшого чарівника, внаслідок чого, створюваний ним захисний енергетичний купол упав. Так що ніщо не завадило сталактиту впасти прямо на горга, що опинився на його шляху.

 Не гаючи дорогоцінного часу, Ютіас, ставши швидко створювати енергетичний щит, розвернувся до залишеного за спиною Фарога.

 Сильний поштовх Гаперіона, який стрибнув до нього збоку, збив молодшого чарівника з ніг та відкинув друзів убік.

 Фарог люто заскреготів зубами, коли його енергетичний удар пронісся через порожнечу. Якби не втручання цього Гаперіана, то з молодшим чарівником було б уже покінчено. Кивком голови він наказав двом Незламним, які з'явилися біля нього, зайнятися людьми. Сам же він рушив до Ареса, який вже став підніматися з підлоги.

 Хрускіт вапняку, що роздавлюється під чоботями короля горгів, який наближався до нього, привернув увагу Ареса. Піднявши голову, він побачив ворога, що знаходився вже за три метри від нього.

 Допомоги чекати не було звідки і нема від кого. Всі його супутники були зараз зайняті битвою з двома Незламними. Тікати було нікуди. І як би це не звучало безглуздо, син короля-перевертня вирішив битися. Битися з тим, кого не змогли здолати в монастирському підвалі ні Гаперіан, ні Краніос, ні Ютіас, ні наставник Бою. Не змогли подолати, коли билися вчотирьох проти одного! Які ж тоді були шанси на перемогу у юного учня…?