Розділ 16 Тотем "Білого Дракона".

Розділ 16 Тотем "Білого Дракона".

 Чуйний слух Крижаного дракона вловив звуки, які змусили чудового, могутнього звіра насторожитися. Звуки не припинилися, а навпаки, стали наростати.

 До гробниці хтось квапливо наближався…

 Вітерець, що подув убік Маруса, приніс запахи, які змусили очі з вертикальними зіницями невдоволено звузитися. То був запах горгів! Ворогів, протии яких вони зараз воювали.

 Хоч брак теж мав добрий нюх і слух, але до бойового Крижаного дракона йому було далеко. Так що для нього було несподіваним і дивним, коли Марус раптово почав накопичувати енергію Холоду, випустивши при цьому з ніздрів невелику хмарку холодної пари.

 Одночасно з тим, як на протилежному березі висохлого русла річки, серед дерев з'явилися вісім горгів, що неслися в їхній бік немов стадо божевільних мастодонтів, Марус випустив у них потік Крижаної енергії.

 З прудкістю і сприйнятнтивістю Жинерських мавп, найшвидших і найспритніщіх приматів Атлантиди, атаковані Марусом горгі, легко пішли від спрямованого в них удару у вигляді потоку Крижаної енергії.

 Атака у відповідь не змусила себе чекати. Двоє  горгів, що стрибали по верхівках дерев, кинули свої списи в дракона.

 Марус ледве встиг відхилити голову на довгій шиї у бік. Один з кинутих з жахливою силою списів, був націлений йому точно в око. І тільки приголомшлива природна реакція, заточена до досконалості багатим  бойовим досвідом, дозволила Крижаному дракону уникнути смертельного влучення.

 Другий спис вдарив у нагрудну пластину обладунку, не зумівши той пробити. Але цей удар був такої сили, що в металі з Підгірного королівства залишилася вм'ятина!

 Роззявивши пащу, Марус випустив ще один потік Крижаної енергії, який перетворив верхівки дерев на лід. Атака на горгів знову виявилася невдалою. Незламні знову встигли відстрибнути у бік.

 Одним величезним стрибком, Фарог перелетів через висохле русло річки. Під час стрибка, перебуваючи в повітрі, він здійснив кидок списа. Але Марус продемонстрував неймовірну швидкість і теж виявив чудеса спритності. Було просто неймовірним, щоб таке величезне створіння, як дракон, могло так швидко рухатися.

 Відстрибнувши в бік від летівшого у нього списа, Марус, вивернувши тулуб, хльостко вдарив довгим хвостом. Двоє горогів, які перестрибували в цей момент висохле русло, від отриманого удару хвостом, полетіли геть чи не на сотню метрів. Якби це були звичайні горгі, цей удар, напевно, виявився б для них смертельним. Але це були - Незламні. І так просто їх було не вбити.

 Бідний Мішкен у паніці намагався розв'язати пути, що стягували його. Гаразд, одна справа, було просто сидіти спокійно пов'язаним на спині дракона. Але продовжувати перебувати тут, коли почалася битва, він не збирався.

 Брак взагалі не розумів, чому Марус, замість того, щоб піднятися в повітря, стрибає і скаче по землі, як якийсь придворний акробат? Бракувало, щоб той почав ще й перекидатися! Чого-чого, а от перекидатися дракону вже точно було не варто. Особливо з бранцем, що сидів на його спині. Та один такий перекид, і від бідолашного Мішкена залишиться...

 Та нічого від нього не залишиться!

 Для Маруса й справді у стратегічному плані краще було піднятися у повітря, і звідти вести бій. Але він мав охороняти вхід до усипальниці.

 Залишатися на землі та загороджувати собою вхід до усипальниці, було найнадійнішим та ефективнішим захистом. Здавалося б, ніхто й ніщо не могли прорватися через таку надійну охорону в особі бойового Крижаного дракона. Адже тут, у горах, не було жодного гідного та небезпечного супротивника дракону.

 Не було, поки не з'явилися Незламні.

 Сильними та швидкими стрибками вгору, відштовхуючись від каменю лапами та ногами, Фарог стрімко злетів на верхівку одного з валунів. У наступну секунду, він уже перестрибнув на спину дракона, який випускав у цей момент потік Крижаної енергії в Незламного з сокирою, що кинувся до нього.

 Вихопивши меч, король горгів збирався вже встромити його в спину Маруса, як його увагу привернула постать, що сиділа поручіз ним у сідлі. Подумавши, що це воїн-наїзник, який керував драконом, (а він чудово знав, чий це був бойовий Крижаний дракон), Фарог вирішив, першим убити саме його. Адже без команд вершника, дракон ставав просто звіром. А цим звіром, король горгів був не проти й сам володіти.

 Якого ж було здивування Фарога, коли замість Гаперіана він побачив перед собою знайому морду брака. Від несподіванки король горгів забарився, завмерши із занесеним для удару мечем.

- Мішкен!

- Король Фарог! - Пискнув у відповідь пройдисвіт.

 Потужний удар хвостом, зніс Фарога зі спини Маруса, викликавши полегшений видих брака. На зворотному русі хвіст розніс на десятки тисяч дрібних уламків крижану статую Незламного з сокирою.

 Політ Фарога зі спини Крижаного дракона після отриманого удару хвостом, був стрімким і не довгим. З жахливим гуркотом він врізався спиною в один з гігантських валунів, кам'яну поверхню якого покрили тріщини, які швидко розійшлися на всі боки. Такої сили удар переламав би всі кістки і відбив би всі нутрощі звичайному горгу. Але Незламного тільки трохи приголомшило. Можливо, його врятував чудовий обладунок підгірського королівства, або те, що в останній момент перед ударом, він встиг надати своєму тілу щільності каменю.

 Впавши до підніжжя валуна, Фарог одразу почав повільно підніматися на ноги. Судячи з швидкості, з якою він рухався, було зрозуміло, що король горгів був не в кращій фізичній формі. Але сила Незламного дуже швидко відновлювала його. Безліч різних енергетичних потоків буквально омивали тіло горга, струмуючи по його меридіанам, кровотокам, м'язам, зв'язкам, кісткам і внутрішнім органам. Процес лікування та відновлення був майже миттєвим.

- Добий його! - У паніці закричав Мішкен, побачивши, що Фарог піднімався.

 Марус, і без істеричних криків брака, збирався покінчити з не бажавшим вмирати Фарогом. Потік Крижаної енергії мав завершити те, що не зміг завдати удар хвостом. Яким би цей горг не був сильним та швидким, удару Крижаної енергії йому не пережити. Адже саме Крижана енергія вже вбила одного з Незламних.