Розділ 13 Нас випередили!

Розділ 13 Нас випередили!

 Було прийнято рішення летіти до усипальниці «Першого Білого Дракона», як  тільки Гаперіан підготує Маруса до перевезення п'яти пасажирів. Слід було постаратися повернутися в монастир Стихій ще до темряви, оскільки швидше за все, тимчасово притихлі горгі, відновлять свої атаки з настанням ночі.

 Завдяки своїй наполовину звіриній натурі, горгі від звірів перейняли здатність бачити в темряві. Отже, ніч була для них ідеальним часом доби, щоб нападати. Було навіть дивним, що перший свій напад вони вчинили вдень. Хоча, можливо, це було пов'язано з добре розробленим кролем Фарогом планом. Адже їм майже вдалося знищити Гаперіана з його бойовим Крижаним драконом, та й доля «Гріфона», бойового судна Краніоса, булла тепер невідома. Можливо, корабель був збитий чи захоплений горгами?

 Сідло, закріплене на покритому кістяними шипами хребті дракона, було розраховане на одного наїзника, і Гаперіану довелося включити кмітливість, щоб підготувати зручну, а головне - безпечну подобу сідел, для перевезення ще чотирьох пасажирів.

 Коли все було готове і можна було вирушати в дорогу, біля Крижаного дракона з'явилася наставниця Вогню з Гаю Дусгаток.

- Якщо ви їдете на пошуки корабля, то я з вами. - З ходу заявила вона, що не терплячим заперечень голосом.

 Всі подивилися на прекрасну ельфінянку, яка стала розкривати їм справжню причину, яка змусила її приєднатися до пошукової операції. Саме до пошукової операції, адже така причина відльоту з монастиря Стихій бойового Крижаного дракона та його п'ятьох пасажирів, булла відома всім захисникам.

- На кораблі знаходиться моя учениця Гармена, і я збираюся її врятувати.

 Почувши причину, яка штовхала наставницю Вогню на небезпечні пошуки, Ютіас одразу зрозумів, що вона щось не домовляє.

- Місць немає. - Відразу ж відрізав Краніос.

- Я полечу натомість хлопчика. – Блиснувши очима на Ареса, одразу ж запропонувала Меріель. - Я важу трохи більше від нього, так що на збільшенні ваги для дракона це сильно не позначиться.

- Ні! – Втрачаючи терпіння, негативно хитнув головою Краніос. – Дрібний полетить, а ти, ні!

 Зашипівши, наставниця Вогню, гнівно блиснувши гарними очима, подивилася на Гаперіана.

- Від мене вам буде більше користі, ніж від хлопця. Я взагалі не розумію, навіщо ви його берете із собою?

- А я не розумію, Меріель, такого твого завзяття, щоб врятувати одну зі своїх учениць? – Командир корпусу «Дракон», чудово знав, що наставниці Гаю Дусгаток ніколи, нічого, просто так не робили, а особливо, по доброті своєї душевної. Все, що вони робили, було добре продуманим і спланованим, що несло користь і вигоду лише їм самим. – Ти щось нам не домовляєш?

- Вона, моя дочка! – Піддавшись емоціям, що захлеснули її, випалила правду наставниця Вогню.

 Почувши, що сказала ельфінянська красуня, всі чомусь подивилися на Юперіуса. Саме він колись мав любовний роман з Меріель.

- І хто ж батько? – Тихо поцікавився наставник Бою.

 Зрозумівши, що зараз коїться з його другом, Ютіас вирішив втрутитися. Навідміну від його друзів, він знав набагато більше і, зроблена Меріель заява, спочатку потішила його. Але бачачи тепер, куди все йшло, молодший чарівник, осудливо подивився на вирішившу розбурхувати і хвилювати розум його друга, підступну наставницю Вогню.

- Припиняй брехати, Меріель! У тебе немає дітей! Говори правду, чи мені все самому розповісти?

 Зрозумівши, що з молодшим чарівником її хитрощі не прокотять, наставниця Вогню, невдоволено скривилася. Схоже, їй було дуже неприємно, що її хитрість і підступність виявилися безсилими проти Ютіаса.

- Так, Гармена не моя дочка! - Розкриваючи свою брехню, красуня не відчувала жодних почуттів докору совісті чи провини за спробу обману. - Вона дочка королеви Дусгата. Моїй королеви! Я відповідаю за навчання та безпеку принцеси Гармени. І тепер я зобов'язана її знайти та врятувати.

- Врятувати через почуття обов'язку чи через винагороду? – Краніос вирішив не церемонитися з Меріель. - Ви ж, дусгатки, все робите тільки у своїх інтересах, переслідуючи свої цілі. Тож, навіть не думай тут нам розповідати про обов'язок та відповідальність. Хоча… Говори, що хочеш. Все одно, ти з нами, не полетиш.

 Меріель благаючи, подивилася на Юперіуса, сподіваючись знайти в тому підтримку. Однак наставник Бою був уже ситий по горло тим болем, що колись завдала йому ця красуня. Щойно вона знову спробувала це зробити. Спробувала розворушити стару, так важко загоєну серцеву рану.

- Ми не можемо тебе взяти із собою. - Твердо глянувши у прекрасні очі, відмовив їй Юперіус. – Але я, тобі обіцяю, що ми зробимо все можливе, щоб урятувати Гармену.

- Та як ви смієте мене не взяти із собою! – Меріель швидко перейшла від прохань до погроз. – Йдеться про принцесу Дусгата! І я просто зобов'язана її врятувати!

- А ми зобов'язані врятувати всіх, хто зараз у цьому монастирі! - Грізно блиснувши карими очима, Ютіас висунув більш вагомий контр аргумент. – І від цього учня. - Рука молодшого чарівника вказала на притихлого Ареса. – Залежить, чи зможемо ми це зробити, чи ні.

 Наставниця Вогню, нічого не розуміючи дивилася на Ареса. У її прекрасній голівці крутилося питання, на яке вона ніяк не могла знайти відповіді.

«- Як від цього учня першого ступеня навчання міг залежати порятунок всіх, хто знаходився в монастирі Стихій?»

- Можеш не ламати собі над цим голову. - Тихо порадив красуні Ютіас. - Ти й так дізналася більше, ніж тобі слід. Тож, будь ласка, припини нас затримувати. Краще, допоможи іншим із захистом монастиря. Допоможи протриматися монастирю до нашого повернення. Зараз від тебе тут буде більше користі. Подбай про те, щоб твоїй принцесі Гармені, після того як ми її знайдемо, було куди, а головне, до кого, повернутися.

- Куди ви летите? - Очі Меріель підозріло примружилися.