Розділ 3 Нічого не деється легко.

Розділ 3. Нічого не дається легко.

  Удар, блок, відхід. Удар, блок, відхід. Протягом усього ранкового тренування, те ж саме – удар, блок, відхід.

 Незважаючи на піт, що нещадно заливав і щипав очі, Арес, як і інші учні його групи, продовжував відпрацьовувати ту саму комбінацію. Завдавши удару правою рукою, він швидко зробив блок лівою рукою, захистившись від удару у відповідь свого «противника», після чого пішов назад на півкроку та повернувся до нового «противника».

 Все тіло страшенно боліло і нило, і тільки неймовірна сила волі продовжувала тримати молодих учнів монастиря Стихій на ногах. Але найбільше зараз важко було, відібраної для участі в турнірі п'ятірці.

 Вся група «Спадкоємець» розпочала тренування, яке проводив наставник Бою, зі спеціальними обтяжувачами, одягненими на ноги та руки кожного учня. Через тяжкість обтяжувачів було набагато важче рухатися та наносити блоки з ударами. Та ще й швидкість набагато падала.

 Незважаючи на те, що відпрацювання бойової комбінації було ускладнене тяжкістю обтяжувачів, наставник Бою постійно вимагав від своїх учнів збільшити швидкість. Навіть чудово розуміючи, що ті рухалися на межі своїх фізичних можливостей, він не переставав їх підганяти, приділяючи особливу увагу Аресу, Бівальфу, Зевіусу, Магніусу і Пікролію.

 З самого початку учні були розставлені так, що після проведення удару, блоку та відходу, вони переміщалися до нового «противника». Тож, після зміни двадцяти двох «противників», кожен повертався до того «противника», з якого починав. І все повторювалося знову і знову. Звісно «противниками» були інші учні групи. На час тренувань кожен учень був привчений відкидати геть усі дружні почуття. Якщо тобі наказували вдарити свого друга, ти бив його. Бив, заради того, щоб той став міцнішим.

 Аресові стало здаватися, що наставник Бою був сьогодні чомусь не в дусі, або за щось в'ївся особисто на нього та його товаришів – Бівальфа, Зевіуса, Магніуса та Пікролія. Саме їм п'ятьом, він не дозволив знімати з себе обтяжувачі, коли годину тому, за його наказом, це зробили решта учнів, які продовжували тепер тренування без нічого.

- Арес! Чого ти рухаєшся як равлик? - Свою незадоволеність наставник Бою підкріпив ударом жердини по животу Ареса, який відступав назад після проведеного блоку.

 Хоч удар жердиною і був нанесений менше ніж у півсили, але й цього вистачило, щоб збити дихання хлопчика. Проте зупинятись і намагатися відновлювати дихання, було не можна, і син короля-перевертня повернувся до наступного «противника». І знову удар, блок, і… Новий удар жердиною по животу. Цього разу, Арес встиг зробити короткий видих і напружити черевні м'язи, які наче броня захистили внутрішні органи від удару.

- Так-то краще. - Цього разу наставник Бою залишився задоволеним. Але це стосувалося лише Ареса, оскільки наступної секунди жердина вдарила по стегну Бівальфа. - Роби швидше поворот, рудоволосий лінивець. Хоча лінивці рухаються швидше за вас.

 - Тому що на них не начеплені всі ці обтяжувачі. - Невдоволено зауважив Магніус Зевіусу, який був у цей момент його "противником".

- Значить, через обтяжувачів ви ледве рухаєтеся!

 Зауваження наставника Бою змусило Магніуса злякано скривитися. Але удару жердиною, як він очікував, не було. Хоча краще б його вдарили жердиною, замість того покарання, яке було приготовлене, за його довгий язик та непотрібне висловлювання під час тренування.

- Магніус, Бівальф, Зевіус, Арес і Пікролій швидко одягли на ноги додаткові обтяжувачі.

 Чомусь разом з Магніусом покарання отримали й решта  його друзів, які як і він, продовжували на відміну від решти учнів, тренування у обтяжувачах.

- А нас за що карати!? - Не втримався від обурення Бівальф, який вважав, що він і так уже досить покараний ударом жердини по стегні.

 Невдоволено блиснувши очима на ще одного балакуна, наставник Бою, зловісно посміхнувся.

- Ще й на руки надягніть додаткові обтяжувачі.

 Не сміючи суперечити наставникові, який міг з легкістю підтримати свій словесний наказ і ударами жердини, п'ятірка «щасливців», відійшовши трохи вбік від одногрупників, які продовжували відпрацьовувати комбінацію, почала чіпляти собі на ноги і руки додаткові обтяжувачі. Єдиною втіхою зараз для них був цей короткий відпочинок, що тривав рівно стільки, скільки йшло часу на чіпляння обтяжувачів. Тому ніхто зі «щасливців» і не поспішав, намагаючись якомога довше витратити час на цей процес. Але наставник був напоготові і чудово розумів, що відбувається.

 П'ять стрімко завданих ударів жердиною, пройшлися дупами симулянтів, змусивши тих максимально прискоритися.

- Ви що думаєте розумніші і хитріші за всіх! – Слова наставника Бою показали, що для нього все було очевидним. – Ви маєте зараз зрозуміти одне з головних правил. Наскільки важко вам зараз, настільки ж легко вам буде в майбутньому.

- Якщо це майбутнє в нас настане після таких тренувань? - Сам собі під ніс пробурчав Зевіус, важко ступаючи, попрямувавши з рештою назад до групи.

  І знову розпочалося: удар, блок, відхід, удар, блок, відхід. Якщо раніше Аресу, Зевіусу, Бівальфу, Магніусу і Пікролію було дуже важко, то тепер, з вагою обтяжувачів на руках і ногах, що збільшилася вдвічі, тренування перетворилося на справжнісіньку тортуру. Здавалося, гірше бути не може, але, як, вони помилялися. Точніше навіть не помилялися, а ще мало добре знали свого наставника Бою.

- Усі можуть відпочивати. - Несподівано, скомандував наставник Бою. Подивившись на своїх п'ятьох «улюбленців», він милостиво дав дозвіл. - Знімайте з себе обтяжувачі.

- Фух! - Полегшено видихнув Зевіус, ставши тремтячими руками намагатися розв'язати зав'язки обтяжувачів. - Нарешті, це катування закінчилося!

- А хіба я сказав, що тренування закінчено? – Здивовано подивився на нього наставник Бою.

- Ну, ні! - Все, відразу зрозумівши, приречено застогнав Магніус. Подивившись на товаришів, які позбавлялися обтяжувачів, він невдоволено поцікавився. - Зізнайтеся, хтось із вас плюнув у юшку наставника? – Побачивши, які у всіх стали злякані вирази облич, від одних лише слів, про такий неповажний вчинок до одного з найсуворіших і найжорстокіших наставників монастиря, у нього з'явилося повне нерозуміння знущання над ними. - Тоді, за що він нам мститься?