Женя і Саша. 1

Женя вклепалася в Сашу, коли заходила до вбиральні в одному з ресторанів в центрі міста. 

- Перепрошую! — сказали вони дуетом і розсміялися від незручності.

Згодом вона доїдала свій улюблений том-ям, коли біля її столика виникла постать.

- Я перепрошую ще раз. Чи можу я закрити ваш рахунок? В якості компенсації за…нашу невеличку дтп внизу. 

Женя перевела на чоловіка погляд — стоїть усміхається, щиро і не нахабно, як зазвичай буває, коли чоловік намагається «склеїти» дівчину. В горіхових очах стрибають чортенята.

- Припустімо, — Женя зіщулилась. - А що взамін?

- Нічого. Я ж сказав, це компенсація.

- Але ж це я на вас налетіла. 

- Хіба? — чоловік удавано здивовано підняв брову.

Ти диви, який.

- Гаразд, — Женя відсунула тарілку. — Але майте на увазі, я ненажера. Я замовила ще тартар, салат, каву і тірамісу. Божественний тирамісу. Ви куштували його тут?

- Ні. Але скуштую обовʼязково. 

- Ви закохаєтесь, гарантую.

- Окей. Ну, гарного вам дня.

І він пішов. 

Невдовзі офіціант винесла тартар з салатом і повідомила, що рахунок оплачений. 

- Ти диви, — подумала Женя. — Не балабол.

За пару тижнів ранком понеділка Женя влетіла в переповнений ліфт на першому поверсі бізнес-центру. Вона затрималася на тренуванні і вже непристойно запізнювалася. 

- Тирамісу і правда божественний, — сказав хтось їй в ліве вухо. Вона повернула голову — на неї дивилися горіхові очі з веселими чортенятами. — Ви всюди так влітаєте?

- Доброго ранку, — відповіла вона. 

- Доброго, — усміхнувся чоловік. 

- Найчастіше так. Я швидка, голосна й різка, як…

-…ситро, — завершив він.

Женя гиготнула:

- Хай буде ситро. 

- Якщо вам захочеться сьогодні пообідати не на самоті, я буду тут до третьої, — сказав чоловік і простягнув їй візитку.

- Я не обідатиму сьогодні, бо в мене вже весь день полетів під три чорти. Але дякую, — відповіла Женя і вийшла на своєму поверсі. 

Боже, візитка. Який анахронізм. Вона покрутила в руках просту картку з товстого паперу. На графітовому фоні було написано: Олександр Бератер, консультант. 

- Консультант, — фиркнула Женя, сунула візитку в кишеню і забула про неї.