Розділ 16 (1)

У коридорі після гри Паша відловив Вітю, поки Саня з Машею ще відмахувалися від фанатів із плакатами.
— Слухай… — він зупинився, помітно нервуючи. — Там всередині… щось було не так. Я… коли хвиля мене накрила, спробував екстрено вийти. І не зміг. Кнопки просто… не працювали.

Вітя насупився:
— Ти впевнений? Може, то лаг. Бо ж вийшов у підсумку.

— От саме! — Паша потер обличчя. — Потім вийшов. Але уяви: вся команда вже «вийшла», а я застряг. Все було настільки реалістично, що я реально задихатися почав. І тільки за хвилину відпустило.

Саня якраз підбіг і почув уривок розмови:
— Та може, то фішка нової прошивки. «Екстра-хардкор»: без виходу!

— Дуже смішно, — огризнувся Паша.

Маша склала руки на грудях:
— Тільки не удавай, ніби тебе прибульці викрали. Якщо щось було не так — скажемо тренеру. Хай техніки подивляться шолом і нейрошнур.

— Серйозно, — додав Вітя, — давай не відкладати. Я після інтерв’ю сам підійду до тренера. Не ігноруй.

Саня не втримався:
— Ага. Бо ще зроблять із Паші «першого кібер-примара», що блукає по тренувальних матчах суперників.

Паша не посміхнувся, але плечі трохи розслабились.

Тренер якраз підійшов сам. Кинув швидкий погляд на Пашу, ніби намагався щось зчитати з його обличчя.
— Потім окремо зайдеш. Обладнання перевіримо обов’язково. А зараз відпочивайте. Ви заслужили.

Натовп фанатів чекав прямо біля виходу з арени. Хтось тримав саморобні плакати: «7RED топ!», «Маша queen!» і навіть «Саня = наш танк-бог».

А до Паші й Віті підбігли дві дівчини з таким серйозним виглядом, що хлопці на секунду злякалися — от-от почнеться допит. Але замість цього одна витягла з пакета пару… житомирських шкарпеток.

— Ми знаємо, що ви з Житомира! — гордо заявила вона. — Тримайте, шматочок рідного дому!

— Боже… — Саня мало не впав від сміху. — Спонсори з каструлями нервово курять збоку. Зараз «Житомирські шкарпетки» контракт підпишуть із Пашею!

Вітя трохи зніяковів, але прийняв подарунок і подякував:
— Ну, це реально найкорисніший лут за сьогодні.

У черзі фанатів, що товпилися біля виходу, хтось вигукнув:
— Я ТЕЖ хочу офіційний мерч у вигляді шкарпеток!

Інший одразу підхопив:
— Та ясно, +10 до витривалості, якщо в житомирських!

Натовп розсміявся, і навіть Паша не втримався від усмішки.

 Маша пирснула:
— От бачиш? У тебе вже фан-клуб. І спонсори — народні.

— Та я взагалі не проти, — Саня підкинув. — Головне, щоб ці шкарпетки не дали ефект «невихід із гри». Бо тоді технікам доведеться тестувати текстиль.

Команда знову зареготала, і напруга, що ще висіла після гри, помітно розтанула.