Розділ 5 (2)

Перші секунди в новій локації команда провела, озираючись. Космопорт був у хаосі: стовпи диму, тріщали перебірки, автоматичні системи намагалися гасити пожежі, по підлозі сипався мотлох і шматки обшивки. Зі стелі капав розплавлений метал, і десь удалині пролунав пронизливий вереск — то чи сирена, то чи чийсь крик.

— Ключі будуть у стратегічних точках, — сказав Вітя, вдивляючись у термінал біля стіни. — Перший, скоріш за все, тут, у диспетчерській.

— Ага, звісно, — Маша різко штовхнула його ліктем. — Диспетчерська у вогні, а в мене ролики. Може, я одразу туди поїду, як кур’єр?

Саня пирснув:
— Кур’єр із тацею! Доставка ключів за 30 хвилин або безплатно.

— Іди ти, — огризнулася вона, але все одно покотила вперед, лавіруючи між уламками у вогні.

💬 Чат / прямий ефір
@NeoKyiv: Ооо, понеслося! НПС вже мають вивалитись!
@Тролль_3000: Маша як кур’єр Glovo 😆 😆 😆
@ФутболForever: ДИНАМО ЧЕМПІОН! 🏆
@Ракета_69: Хочу скин «офіціантка проти жнеців». Продам нирку, якщо завезуть!
@Вжух: ололо-трололо, якщо вона реально візьме перший ключ — я підпишусь.

Не встигли вони дійти до диспетчерської, як звідти висипались фігури в таких самих скафандрах. Рухи занадто синхронні, обличчя — беземоційні.

— NPC, — коротко кинув Денис, підіймаючи гвинтівку. — Контакт.

Перші постріли пройшли поруч, вдарили в стіну, розлетілися іскрами. Саня рвонув уперед, прикриваючи решту. Паша машинально притулився до колони, серце калатало, долоні вкрились потом. Усе це було моторошно реальним.

— Не стій стовпом! — крикнула Маша й пронеслась повз, ухиляючись від плазмових трасерів. — Якщо що, у мене таця, я всіх врятую!

Вона влетіла в диспетчерську через бічний коридор. Гукнула:
— Є ключ! Перший!

На долоні спалахнув помаранчевий голографічний символ — підтвердження, що предмет піднято.

[Система]: Знайдено перший ключ. Залишилось: 2.

— Молодець, офіціантка, — видихнув Денис, відстрілюючись від двох NPC. — Тільки тепер вони всі підуть за нами.

І справді — противники розвернулися й почали тіснити команду всередину будівлі.

— Відходимо, — скомандував Вітя. — У нас один ключ, лишилось два. Треба тримати темп!

💬 Чат / прямий ефір
@ГеймМастер92: Перша кров! Маша дістала ключ!
@Пельмешек: От це поворот, офіціантка виявилась кориснішою за качка 😂
@ZeroPing: НПС жорсткі, тримають лінії як кіберкотлети.
@OldFart: Та все просто: кріт спеціально поведе їх не туди. Подивимось, хто здасть.

Вони пробилися до розламаного відсіку космопорту. Зі стелі звисали кабелі, пахло гаром і озоном. Крізь пролом у стіні виднівся полігон бою — прямо під ними обрушився корпус величезного космічного крейсера. Сталеві перебірки зсунуті, наче дитина зламала іграшку, і всередині горів тьмяний синій вогонь.

— Там, — видихнув Денис, показуючи вниз. — Двері.

І справді: на уламках мерехтіли кілька голограм — підсвічені контури порталів.

— Красота, — сказав Саня. — Тільки ми туди без трьох ключів не поліземо.

— У нас один, — Маша потрясла рукою з помаранчевою голограмою. — А де ще два?

— Не знаю, — відрізав Вітя. — За логікою, один має бути біля евакуаційного човника, другий… десь у системі життєзабезпечення.

— В сенсі «за логікою»? — Паша крокнув ближче, насупившись. — Ти впевнений чи просто вгадуєш?

— А що, у тебе є ідеї? — різко кинув Вітя.

Паша хотів відповісти, але в цей момент у коридорі залунав металевий тупіт — NPC перегрупувалися і йшли слідом.

— Битися чи тікаємо? — Саня підняв гвинтівку.

— Тікаємо, — рішуче сказав Денис. — Нам потрібні ключі, а не перестрілка.

💬 Чат / прямий ефір
@NeoKyiv: Ооо, знайшли двері! Рано, занадто рано.
@ZeroPing: От зараз найцікавіше: НПС не дурні, вони теж знають, що ключі потрібні.
@Тролль_3000: Крота перевіряйте! Хтось спеціально тягне час!
@ФутболForever: ДИНАМО ЧЕМПІОН! 🏆
@Геймерша: Паша так на Вітю глянув — я вже чую драму 😏
@Ракета_69: Я б на місці НПС просто зажарив їх гранатами й усе.

— Слухайте, — сказав Паша, намагаючись перекричати гуркіт, — якщо двері вже тут, то ключі мають бути недалеко. Це ж механіка! Гра не зажене нас по всій карті, якщо фінал поруч. Значить, ключі десь довкола космольота.

Маша закотила очі, але не заперечила.

— Ладно, вумнік, — сказала вона. — Веди.

Він глибоко вдихнув і ступив до бічного переходу, що вів униз, до ангара.

💬 Чат / прямий ефір
@Мозголом: Ооо, ботан увімкнув дедукцію!
@Пельмешек: Ставлю сотку, що він реально знайде.
@OldFart: Та це банально. Карта завжди замкнена навколо дверей.
@Вжух: Але звучить розумно 😆