Розділ 12. Час обирати

Зазвичай на всіх офіційних заходах Деміан нечасто танцював з кимось крім Елісон. Танець спадкоємця корони був особливою честю, яка не надавалася всім підряд. І вже точно жодного разу він не вів на паркет перед усім світом якусь зі своїх коханок. Це було одне з його неоголошених правил, якими він висловлював публічну повагу своїй нареченій та майбутній королеві.

Проте зараз принц танцював із Сарою. Вона була вбрана в сукню, про яку вже вся академія шепотілася, що її подарував він. Танцював перед усіма, публічно. Та що найбільш принизливо для мене — навіть не намагався приховати у своєму погляді ніжності, захвату та обожнювання.

Все саме так, як було в книзі. Просто зараз я перебувала з протилежного боку оповідацьких барикад.

Я вже розуміла, що не зможу завадити цьому танцю. Але точно не дам статися всьому тому, що відбулося після нього! Отже, від цієї миті маю бути уважна та лишатися на видноті. Особливо коли Сара кудись діватиметься. Зокрема — піде воркувати з Деміаном до вікна в одному з безлюдних коридорів неподалік.

Гадаю, навіть останній собаці в академії було зрозуміло, як я сприймаю цю витівку свого нареченого, і що відчуваю, буквально отримавши публічний ляпас. І очевидно, що це марна справа — щосили вдавати, ніби це жодним чином мене не зачіпає. Але я все ще можу врятувати свою репутацію. Як мінімум, якщо зможу відбити спроби Сари дискредитувати мене, то зможу перевернути наші амплуа в загальному сприйнятті, щоб всі вважали лиходійкою саме її, а мене — жертвою. Тоді не буде поганого фіналу з ганьбою, жахливим шлюбом та фактичним вигнанням.

Це, звісно, за умови, що той милий голос не мав рацію і я, все ж таки, доживу до випуску.

Здригнувшись, я відвернулась від не найприємнішого видовища на паркеті та задумалась про ці дивні події, які не згадувалися в книзі.

Цікаво, кому і навіщо взагалі могла знадобитися Елісон? Адже сюжетна інтрига та всі небезпеки плелися навколо Сари, її походження та потреби змовників перервати рід перевертнів-лебедів. Але чи полюватимуть зараз також і на неї паралельно зі мною — просто читаючи книжку, я не знала про цю сюжетну гілку? Чи може, тепер в небезпеці буде саме моє життя, а Сарочка лише млітиме в обіймах прекрасного принца та не знатиме турбот?

Спайк точно щось про це знає, але минулого разу не було схоже, що він бажає ділитися зі мною інформацію. Як мінімум, якщо я не прийму його підозрілу пропозицію… яка може з однаковою вірогідністю як розвернути сюжет на мою користь, так і остаточно мене закопати.

З одного боку, поки в мене є хоч якась надія не програти першочергову партію, хапатися за цю соломинку ризиковано. Та з іншого, якщо Сара з кінцями зруйнує мої відносини з Деміаном, приймати пропозицію суперника мого нареченого та перевзуватися буде вже запізно, адже тоді я точно не матиму шансів витягнути з принца ту інформацію, яка цікавить Спайка.

Тобто, час обирати, поки іще останній півень не квакнув.

Музика стихла, і коли я кинула погляд на цю бісову солодку парочку, яка покидала паркет, зуби проти волі скрипнули. Прокинувшись тут, я справді сподівалась, що Деміан мав почуття до нареченої, просто та показала себе стервом, він розчарувався в ній і покохав іншу.

Але розмова з ним під час першого танцю стала не те що холодним душем, а відром крижаної води: Деміан ніколи не кохав Елісон. Просто приймав як належне. І якби не Сара, максимум, на який я могла б розраховувати в нашому шлюбі, станься він — це повага. Наче й не найгірший варіант, але все одно з душком. Надто коли зважити, що ЦЕ й повагою можна було назвати з натяжкою. Скоріше, гарне, публічно шанобливе ставлення, поки я абсолютно слухняна та роблю все, що він хоче, взагалі забуваючи про власні емоційні потреби.

А те, як Деміан легко клюнув на трюки Сари, й зовсім мені не вірив, тим паче надто красномовно його характеризувало.

Тож, загалом… Можливо, розрив заручин з таким «книжковим мужиком мрії» — навіть не найгірший варіант.

…Був би, якби не одне «але»: наші заручини — не примха. Це домовлений офіційний шлюб з купою підписаних папірців. І розрив таких заручин просто з бажання неможливий, має бути серйозний привід. Наприклад — якщо один з нас зганьбиться настільки, що рід другого матиме повне право сказати: «Та пішли ви в сраку, тварюки притрушені! Не хочемо мати нічого спільного з вашою собачою кров’ю!».

Тобто, якщо я хочу не просто сама не потонути, а ще й уникнути шлюбу з Деміаном, то маю розіграти карти так, аби це вже моя родина мала повне право на розрив заручин через ганьбу спадкового принца.

Курва мать, оце от я розумію — завдання із зірочкою!

І поки що єдиним можливим ключем для виконання цього завдання я на цю мить бачу, як не парадоксально, Спайка. Здається, саме суперник Деміана та син голови опозиційної фракції в парламенті може допомогти мені отримати бажане.

Що ж, коли вже я справді приймаю це рішення, то маю подбати, щоб сьогоднішня ніч не закінчилася для мене повною катастрофою. Хай Деміан із Сарою собі десь лижуться, і щиро бажаю їм заразити одне одного герпесом, а пізніше — романтично обмінятися хламідіями та лобковими вошами! Головне, щоб тій падлюці не вдалося сьогодні зобразити, ніби я побила її в туалеті… навіть якщо мені вже й направду дуже щиро хочеться втопити її в унітазі. Бо якщо вона не розіграє цей цирк, Деміан не ненавидітиме мене. Отже, я все ще буду корисною для Спайка та зможу сподіватися на послугу у відповідь.