Очі розбігалися від кількості запропонованих товарів, але ще більше вони розбігалися від цін…
— Що означає: “Модернізація Батога Крові та Світанку 1000 коїнів”?! Це ж грабьож! Я купувала його за 400 коїнів, якщо не помиляюся!
Я хвилини дві дивилася у віконце, та от тільки Гра на моє невдоволення уваги не звернула. Ціна не змінилася. Хоча добре вже те, що не підвищилася…
Якби не гарчання з вулиці, може ще б трошки почекала, сподіваючись на милість… Але не гарно змушувати “гостів” чекати… Щоб їм пусто було!
— Гаразд, який мій баланс?
[Баланс гравця: 1499 коїнів]
— Отже, якщо й викристаю тисячу, в мене ще лишаться коїни… Гаразд, модернізуй батіг.
[Списано 1000 коїнів]
[Батіг Крові та Світанку→Лук Полум’я та Попелу]
Мені в руки одразу впав лук… Казковий такий, як у Робіна Гуда… Не пам’ятаю, хто він такий, але асоціація виникла одразу з ним.
Хоча може не стільки казковий, скільки демонічний… Андрюшу нагадує. Дизайн як у вулкану, що прокинувся, всередині вогняна сфера.
Та ото вибирати не приходиться, тож я занизала плечима й натягнула тятиву для проби.
[Щоб скористатися луком, придбайте навичку “Вогняна стріла”]
[Вартість навички: 500 коїнів.]
— А ти не зажралася, вельмишановна Гра?! Ні? В мене всього 499 коїнів лишилося після лука!
[Сузір’я Октант з вірою у розсудливість героїні надсилає 25 коїнів.]
— Дякую, — подякувала зі скрежетом, проте гнів мій було спрямовано саме на Гру. — Я хочу придбати цю кляту навичку, щоб тобі пусто було!
[Навичка “Вогняна стріла” було додано до переліку навичок.]
[Баланс гравця: 24 коїнів.]
Тепер я бідний і без халупний… Аж плакати хочеться. Ще б не це ричання та печіння в районі мітки, можна було б сміло віддатися почуттям. Хоча доля проти нашого побачення… Ну то й грець з ним!
[Сузір’я Октант радить бути обережною і згадати слова про прив’язаного. Може це він, і де б Ельзебет не перебувала його, лише сильніше тягнутиме за нею, але варто бути обачною і перевірити навички бою і захисту. Баланс поповнено на 25 коїнів.]
Ага, вже уявляю, як багатоголоссі гарчання з вулиці — то все Андрюшині. Бідний палаючий у хіті демон так призиває мене віддатися у палкі обійми кохання. І взагалі, мітка взагалі-то шлюбна, й наражає мене на щасливе життя матері кільксот чортиків, а не вбивці орди демонів. Ага! Саме так.
А якщо серйозно, то рекомендація щодо навичок дійсно доречна.
[Доступні навички:]
Гм… А про більшість з них я дійсно забула. Про деякі взагалі так нічого й не дізнавалася.
[Активувати бойовий режим?]
— Ем… І мені не потрібен любовний персонаж для цього? Невже у цій грі я можу самостійно боротися з супротивниками? Це ж круто!
Мій ентузіазм підтримали й демони, в котрий раз нагадуючи гарчанням про свою присутність… Невже вони не знають, що квапити дівчину — то моветон? От усьому їх треба навчати, усьому…
[Бойовий режим активовано.]
Хоча зачекайте… А хіба гра раніше вже не активувала його?
Ну то й чорт з ним! Головне, аби все працювало, бо один баг вже створив у минулій грі непередбачену сюжетну гілку.
[Сузір’я Єдиноріг радить бути обережною з з цим демоном… Їхні слова і вчинки часто є корисними лише для них самих. Баланс поповнено на 25 коїнів.]
Це застереження про Андрюшу чи когось з тих, хто не може дочекатися моєї появи?
Та більше розмірковувати не стала — відкрила двері, аби глянути на супротивників. Але на мене чекало деяке розчарування: замість армії стадо в квіточках. Не те, щоб їх наявність та кількість не лякала — навпаки. Але мерці серед квіточок виглядали абсурдно. Ситуація сюр.
Я зціпила зуби й зробила крок уперед.
Квіткові мерці відповіли синхронним посмикуванням голів, ніби хтось за нитки смикнув. Потім — різкий рух уперед. Без розбігу, без попередження. Просто рвонули.
— О, супер, навіть не дадете зробити ефектний вступ, — встигла прошипіти.
[Сузір’я Єдиноріг вболіває за героїню та радить берегтися демонів і їх пропозицій під час виживання у цьому лісі. Баланс поповнено на 25 коїнів.]
Не схоже, що прихвостні Андре зараз здатні бодай на розмови — не те, що якісь угоди та пропозиції. Але на привеликий жаль, рухаються вони доволі живо.
Перший удар я ще прийняла нормально: змахнула рукою, вогняна стріла впилась йому у груди, розірвала на шматки обвуглений реберний каркас. Але на його місце вже стрибали двоє інших — із вінками, що злетіли з голів і полетіли мені під ноги, мов насмішка.
[Сузір’я Фенікса бажає героїні успішно пройти завдання. Баланс поповнено на 20 коїнів.]
Я вдарила правою. Влучила. Але це була помилка.
Рука пробила їм череп занадто легко, а видертися назад зі стиснутої щелепами голови — ні. Обидві кістляві руки мертвого зчепили мене за плече, і я ледь не втратила рівновагу.
— Відчепись, квіткова клумба!
[Сузір’ю Єдиноріг здаються кумедними та цікавими ці демони в квіточках, проте Сузір’я просить героїню бути обережною. Баланс поповнено на 25 коїнів.]
[Сузір’я Октант розділяє думку Єдинорога., адже зовнішність може виявитися оманливою. Щодо навички “Інтуїтивний приціл”: вона чудово поєднується з новим виглядом Батога Крові та Світанку. Хоча лук та вогняні стліри звучать солідніше. Баланс поповнено на 25 коїнів.]