Розділ шостий

Я йду вулицею, повільно, ніби тягнучи за собою непідйомний тягар. Хоча фізично в мене є лише одяг Аліс, поцуплений в перевертня наостанок. Власні речі вже не підлягають носінню в цивільних місцях, тож прийшлося запозичити речі Арденової сестри.

Повітря прохолодне, вулиця порожня, лише поодинокі перехожі починають з’являтися з-за рогів, кроки відлунюють у тиші. Тож я не кваплячись читаю коментарі від Сузір’їв.

[Сузір’я Цефей невдоволене. Йому, звісно, цікава історія з Арденом, але чи є сенс копатися у його житті, прив’язуватися до нього, розбиратися із втратою сестри, якщо Кортні не збирається ставати частиною його світу. Хіба гравцю не потрібно зосередитися на проходженні гри? Якщо, звісно, в її плани ще входить завершити гру. Баланс поповено на 1 коїн.]

[Сузір’я Цефей запитує в Системи, чи можна “мінуснути” коїни?]

[Система заперечує таку можливість.]

Я зітхаю, адже чудово розумію Цефея — його невдоволення звучить гіркою правдою, від якої хочеться відмахнутися, але не виходить. Мене саму дратують мої дії… і мої почуття ще більше. Вони як піщаний буревій — спочатку здається, що можна просто закрити очі, перечекати… але за мить усередині вже повно пилу, і ти захлинаєшся. І це ж тільки моя провина, що я не подумала про наслідки раніше.

Я прискорюю крок, ніби сподіваючись втекти від власних думок. Але вони все одно наздоганяють, шепочуть на вухо: "Ти знову граєш не за правилами. Ти знову ризикуєш там, де не можна".

І раптом усвідомлюю: якщо вже навіть Сузір’я почали сумніватися в мені, значить, я справді десь звернула не туди.

Але як і зазвичай, Октант не дав мені впасти у глибокі катакомби питань без відповідей. Системне сповіщення від нього змусило виплисти з цієї ріки невпевненості й уважно дослухатися до порад розумної істоти, ким би вона не була насправді.

[Сузір’я Октант наполегливо просить систему прояснити хоча б головні правила для проходження гри окрім “вижити і закохатись”, адже побічна лінія точно є. Героїні ж Сузір’я радить взяти уроки самооборони, це підвищить шанси на успіх і зблизить героїв. Баланс поповнено на 5 коїнів.]

[Система обміркує прохання Сузір’я та найближчим часом дасть відповідь.]

Цікаво, чи є Сузір’я справжніми людьми. Чи може це якісь вищі істоти… Але точно зрозуміло одне: вони так само обізнані про цей світ та гру як я. Тобто майже нічого не знають.

Якби система дійсно розповіла більше про правила та завдання, це б значно полегшило б її проходження.

Й щодо курсів самооборони Октант має рацію… Але як їх отримати?

Секунда, дві… в мене з’являється ідея. Здається, найгеніальніша з усіх, які вона генерувала з появи у цьому світі.

— Системо, відкрий магазин та здійсни пошук по запиту “Бойові навички”.

[Запит прийнято. Здійснюється пошук.]

Вікно завантаження з’явилося опісля. Цей миготливий кружечок дратував, але я продовжувала терпляче очікувати. І, хвала Сузір’я, я дочекалася результату.

[За вашим запитом знайдено кілька товарів]

Категорія: ⚔ Ближній бій

Навичка: Вперед ногою

Ціна: 20 коїнів

Навичка: Хук правою

Ціна: 15 коїнів

Категорія: 🛡 Захист

Навичка: Ухилиння вправо/вліво/вгору/вниз

Ціна: 30 коїнів

Так! Я не зрозуміла: а чого раніше таких варіантів в магазині не було, коли на нас еррат напав?

Але перш ніж висловити своє невдоволення, я помітила з краєчку кожного віконечка з товаров дрібний підпис “Бойовий досвід: рівень 2”.

Отже, чим більше в мене так званого “бойового досвіду”, тим більше товарів. Для завершення першого рівня було достатньо 30 очків досвіду. Цікаво, скільки треба очків, аби перейти на третій рівень. 60?

[Назвіть товар(-и), які бажаєте придбати.]

— А який в мене взагалі баланс?

[Баланс гравця: 41 коїн.]

— Сорок один… Сорок один… Що ж на них можна придбати?

Можна спокійно обрати “Вперед ногою” та “Хук правою”, ще й залишиться 6 коїнів. Але “Ухиляння”, напевно, важливіша навичка, інакше б вона не вартувала як 2 “Хуки”. Але якщо взяти його, ні на що інше не вистачить… То що ж обрати?

— А можна купити  у борг?

[Система закочує очі та відповідає, що така дія неможлива.]

Очі вона закочує… А може від цього взагалі моє життя залежить! Ото зараз помилюся, а потім пошкодую.

— А можна продавати придбані предмети й повертати коїни?

[Система тяжко зітхає та негативно махає головою.]

От же ж вередлива панночка! То їй не подобається, це не подобається… А що подобається? Катувати мене? ЙОЛОП!

В пориві гнів я навіть спробувала вдарити камінець, що лежав на дорозі. От тільки нога промахнулая й я боляче вдарила ногу об тротуар.

Поки я шипіла від болю й проклинала подумки Систему, в голову прийшло одне страхітливе припущення.

Система та Сузір’я ж не можуть читати моїх думок? Чи… можуть?

Здається, чи вони вже якось відповідали на мої думки.

По спині пробігли морозливі сироти й я повільно підвіла погляд на системне вікно.

[Система сміється  з вашої нероздумливості й погоджується виконати прохання Сузір’їв.]

[Чи бажаєте ви ознайомитися з інформацією щодо правил та сюжету гри?]