— Хіба ми не домовлялись з тобою про те, що ти будеш жити з Вовою ? — її голос стає погрозливим. Очі збільшуються в розмірах та вдивляються мені прямо в душу. — За що мені тільки така донька ?
Мама сідає на стілець. Бере в руки пляшку з коньяком, і замість того щоб налити алкогольний напій в бокал. Починає пити з самої бутилки.
Музика галасить. Через крики незнайомих мені людей, важко почути навіть своє дихання. Я сідаю поруч з мамою, а сльози ледве тримаються на моїх віях.
— Мамо, невже не можна якось інакше вирішити ситуацію ? — витираю рукою мокру щоку. — Неможливо витримати спільне життя з бандитом. Його холодні дотики до мого ніжного тіла, вбивають в мені надію на щасливе життя. — схиляю голову і продовжую говорити. — Мене врятував Женя, тож він знає як діяти …
— Віскарь закінчився, — з цигаркою в руках до кухні заходить батько, який начебто мав бути на роботі.
Мені дуже хотілось побачити батьків, але на мене навіть не чекали.
Тато обдивляється мене з ніг до голови, ніби не впізнає рідну доньку. Хоча…
Дійсно, я не рідна дитина для своїх батьків. І попри всі роки нашого життя, нам так і не вдалось віднайти спільну життєву дорогу та побудувати сімейні, надійні звʼязки.
— Оо, а ти чого тут ? — він нахиляється до мого обличчя. А різкий запах алкоголю, одразу пʼянить мене.
— Все, більше немає мені про що з вами говорити, — я підіймаюсь зі стільця.
— Ану стояти ! — батько не хоче мене відпускати, і бере за руки.
Не можу повірити своїм очам, коли починаю чути важкі кроки. Попри музику, яка здається, хоча б трішки стала тихішою. Мені вдається відчути кроки чоловіка.
Очі похмуро роздивляються чоловіка, який наближається до мене. Володимир геть не змінився. Але як і раніше, від його появи, моє серце тікає в пʼяти. Я дивлюсь на батьків, щоб почути від них пояснення.
Але вони мовчать, і так само здивовано дивляться на чоловіка.
— От і дружина знайшлась, — розправляє плечі та підходить ближче.
— Пробач, Вова, — мама починає виправдовуватись. — ми тут ні до чого ! Вона сама втекла , і якимось дивним чином опинилась в нашій орендованій квартирі.
— А ви бачу не сумуєте, — повертає голову до натовпу людей. Потім в руки бере пусту пляшку від алкоголю.
— Звідки у вас гроші на цю квартиру ? — запитую.
— Та як це ? — батько здивовано реагує на моє питання. — Володимир купив тебе в нас, до того ми кожного місяці отримуємо гроші за твоє перебування у нього. — чухає потилицю. — щоправда цей місяць ти нас підвела. — кусає яблуко, яке ненароком опинилось в його долоні.
— Тихо, — мама погрожує батькові своїм злісним поглядом.
— Що ? — дивлюся на них, ніби не можу повірити в те що почула.
Але я дійсно не можу повірити. Мені важко усвідомити те, про що сказав тато.
— Тобто ніхто вам не погрожував ? — але тато здається випив забагато.
— Тьфу ти, — випльовує несмачний огризок фрукта . — які погрози ? Нам Вовка договір запропонував, ми і погодились.
Володимир майже сміється. А мама хитаючись підходить до свого чоловіка, щоб закрити його вуста рукою.
— До того ж у Вови є план, щоб зруйнувати бізнес Жені, і без твого відома.
— А це вже зайве ! — бандит стискає руку в кулак. — Ваше завдання мовчки слухати мене, а не теревеняти про все, що попало. — незадоволено закочує очі. — пʼяниці. — останнє, що додає до свого речення.
Мій світ перевернувся з ніг на голову. Я очікувала будь яку правду, але вона виявилась болючою для мене.
— Ой, щось мені не добре… — тихо шепочу.
— Добре, що ти написав мені повідомлення декілька днів тому, — бандит звертається до мого батька. А потім підходить до мене та починає цілувати мою щоку.
Мені стає бридко від його дотиків, намагаюсь відійти подалі, але його руки тримають мене.
— Де ж Женя ? — подумки. — сподіваюсь з ним все гаразд.
— Яке повідомлення ? — мама втручається в чоловічу розмову. А музика позаду вимикається. Невже гості втомились від посиденьок ?
— Я нічого не писав… — батько починає шукати свій мобільний.
— Допилися, — Вова хитає головою. — повідомлення про приїзд Меліси до вашого будинку. Я все уважно прочитав, і спланував зустріч з вами. Як добре, що ви не обманули мене, — розтягує хитру посмішку. — Хоча і не посміли б !
— Але я не писав ніякого смс, — він не встигає договорити.
— Всім руки за голову ! — в кімнату забігають люди в спеціальній формі. Якщо чесно я таке бачила лише в фільмах.
До мене прямує Женя. І відводить в іншу кімнату.
З кухня чується галас, крик. Вова опинився на підлозі, це останнє, що я помітила виходячи з кухні.
— Ти ціла ? — коханий обдивляється мене. — Меліско, цілує животик.
— Вони продали мене, — починаю плакати.
— Я все влаштував. Дізнався всю інформацію, і навіть влаштував цю зустріч. Як добре, що твій батько такий розтяпа, і випадково забув телефон у барі. Саме повідомлення від його імені допомогло знайти всі відповіді на питання.
— Ой, — через хвилювання починає боліти живіт. — мені погано.
Женя намагається заспокоїти мене, але я розумію, що втрачаю свідомість.
— Гарік ! Швидку викликай, — звідкись зʼявляється найкращий друг мого нареченого, але в мене не вистачає сил. Тож я втрачаю свідомість.