18.

Меліса

Він цілує мене так ніжно та водночас жадібно. Від неочікуваності я стискаю його руку і відчуваю гучний імпульс по артеріях. Женя доторкується до моєї талії і обережно гладить  долонею.

Його очі горять бажанням. Непереборним бажанням, з яким ,здається, він бореться від початку нашої зустрічі.

— Найчудесніший момент нашого вечора, — хлопець тримає моє обличчя долонями. А я ніби, сором‘язливе дівча, не можу промовити ні звуку.

Для того щоб переключитись на розмову, Євген піднімається з м‘якого дивану та йде до столу, щоб взяти келих з вином.

— Я думаю мені досить, — гукаю хлопця.

А десь глибоко в душі хочу продовження нашої історії. Але коли ти розумієш, що це все гра - стає не по собі.

За час, який ми провели разом, я вже безліч разів пожалкувала, що наважилась підписати контракт з Вовою. Хоча коли я згадую його, то переді мною одразу з‘являється страх і безвихідність з цієї ситуації. 

— Якщо тобі холодно, можемо зайти всередину, — Женя пропонує піти до кімнати, і я дивно сприймаю його пропозицію.

Хоча чому ? Мені на краще, якщо він буде діяти замість мене то мені не доведеться прикладати своїх зусиль.

— Йдемо, — як наче «підірвалася» з дивану.

Хлопець глянув на мене, як на дивачку, але підхопив мій жвавий настрій та відчинив  двері.

— Цей пентхаус велетенський, — підіймає руки догори. — давай включимо музику та потанцюємо! — вигукує і одразу вмикає сучасну плазму.

Я стою посеред кімнати і дивлюсь як Женя привабливо рухається. Відчуття, ніби він все життя займався танцями, і до кожної пісні  в нього вже є конкретний підхід.

— Не вмію танцювати, — кричу голосніше музики.

Але захоплений хлопець нічого не відповідає, лише підходить до мене ближче та підіймає мене на руки.

— Ой ой, що ти робиш ? — хапаюсь за його плечі, немов це мій останній шанс спуститись на землю.

Він кружляє мене і починає сміятись.

— Ти як пушинка.

Відчуття легкості не покидало мене весь вечір. Я давно не відчувала себе настільки щасливою. Євген фліртував зі мною, робив компліменти та постійно дарував мені свою увагу. Він дозволив відчути  себе особливою.

— То ти кажеш, що ти єдина донька в родині ? — перепитує.

— Так. А в тебе є рідні брат чи сестра ? — кусаю червоне яблуко.

Женя сідає до мене ще ближче, і я розумію, що після поцілунку між нами границь більше не існує.

— Єдиний наслідник, — гордо піднімає підборіддя.  — мій тато пишається мною, він знає, що я ще досягну великих висот.

— Для своїх років, ти вже досяг багато чого.

— Скоріш за все так, але для батька це мало... Він хоче бачити більше успішністі в моїх справах. Хоча я відчуваю його підтримку. Час від часу думаю над новими ідеями бізнесу, які не пов‘язані з його сферою діяльності. — робить холодний ковток віскі, і зовсім не кривиться.

Ми дуже багато випили алкоголю, потрібно зупинятись, тому що ні до чого хорошого це не призводить.

— Розумієш, мені хочеться досягнути всього сам. Мені набридло чути слова від оточуючих людей, про те що я син олігарха, і мені ці всі грошенята дістались у спадок, — обурюється і підіймається зі столу.

— Тобі так важлива думка оточуючих людей ? — також підіймаюсь і впевнено роблю крок до нього.

— Мені важлива - ти, — а я не вірю словам, дивлюсь на нього — Не розумію, — наважуюсь промовити .

— Коли я вперше тебе побачив, то відчув щось дуже рідне. Дівчина з тортика, це щось незвичайне, — хіхікає. — Але коли ти виглянула з нього, я подумав, що це найкращий подарунок на моє свято. І хоча я не схожий на серйозного хлопця, і взагалі, — починає монотонно говорити. — на ту людину яка здатна кохати.. Але чому тоді покохав тебе ?

Ого. Він відкривається мені в своїх почуттях, і я неочікувано для себе, починаю шукати скриту камеру в кімнаті. Можливо це все розіграш, і ніякого бандита не існує. Просто Євген і Володимир вирішили зіграти зі мною злий жарт.

— Справді ? — перепитую. І розумію, що в його словах немає брехні. Хлопець говорить щиро.

Знову поцілунок. Я зовсім не запечерую. Цього разу, навпаки, дозволяю собі бути відвертою з ним. Його солодкі губи та свіжий парфум зводять мене з розуму.

Ми йдемо до спальні, відчиняємо двері. І ні на хвилину не відволікаємось. Женя притискає мене ще ближче до нього, обіймаючи мої стегна рукою.

Я сідаю на ліжко, а він обережно та без зайвих рухів прибирає моє волосся.

— Може ми спішимо ? — його голос ще більше захоплює моє тіло. Та тепер я справді впевнена в своїх рішеннях, до того ж алкоголь мені не дозволяє відмовитись.

Мені хочеться цілувати його ще дужче, я пропускаю свої пальці йому в зачіску. Дихання пришвидшується, всередині все палає, здавалось, що ці почуття я відчуваю вперше. Євген допомагає мені зняти одяг.

Цілує мою ніжку, підіймається все вище і ми забуваємо про все на світі.

На фоні голосно грає музика. Наші почуття заполонили серце. В цю хвилину мені не хочеться ні про що думати.

Зайві роздуми відкинула на зайвий план, я хотіла відчути себе коханою. А він все робив для того, щоб мої бажання здійснилися.

Що буде вранці - мені невідомо. Головне, що я все роблю за покликом серця.

Чи можливо за планом Володі ??

Якщо вам подобається книга, поставте їй лайк❤️