23.3

Сіріусу таке звернення, звісно, не сподобалося, тому він почав ще завзятіше клювати її, й прокаркав:

— Сама ти божевільна! Вона намагалася підкинути Агнес якусь гидоту, скор-р-риставшись тим, що інші відволіклися на танці! Дур-р-репа!

Не гаючи часу, ми з Агнес кинулися до Діонари. Вона саме спробувала відштовхнути птаха магією, і сили завернулись у дві круговерті над її головою, проте фамільяр пірнув вниз, втікаючи від удару, а тоді знову поцілив дзьобом у роги. 

— Годі, годі! — вигукнула нарешті Агнес. — Сіріусе, до мене! 

— Приберіть цього ненормального! — Діонара тремтіла. — Що за страшенна неповага! Це, Ноелю, занадто навіть для тебе! 

Я підійшов до неї впритул і обережно відібрав річ, в яку жінка вчіплялась пальцями. 

— Прадемонічний перстень-якір, — похмуро кинув я. — Звідки, Діонаро? І нащо ти намагалась цим скористатися?

Мачуха дивилася на мене з відкритою ненавистю. Ми спіймали її на гарячому, тож вона мусила розуміти, що це кінець. Та, замість зізнатися, Діонара раптом лиховісно всміхнулася та голосно промовила:

— Тобі краще знати, Ноелю, адже я знайшла його в речах твоєї нареченої!

Звісно, вона подбала про те, щоб її почув кожен присутній на цій вечері. Байдуже, що це неправда. Шкоду вже було заподіяно.

— Яка нахабна бр-р-рехня! — прокаркав Сіріус, — Я сам бачив, як вона намагалася сунути його Агнес у кишеню!

— Що ж, — я всміхнувся, дивлячись Діонарі просто в очі. — Думаю, ми можемо це перевірити. Лорди, леді, я переконаний, тут чимало магів, котрі вміють визначати магічний вплив артефактів та вказувати на персон, що контактували з ними. Таким чином, не бачу жодної проблеми в тому, щоб просканувати перстень і переконатися, що Агнес ніколи в житті не торкалась його і не взаємодіяла з ним. Думаю, не проблемою буде врахувати і мій невеликий доторк, чи не так? 

Я обережно поклав прадемонічний перстень на стіл. 

— Я тримав його не більше хвилини, але останнім. Ви можете визначити мої сліди за характерним тіньовим знаком. Попрошу і ельфів, і демонів провести процедуру освідчення, причому одночасно.

— Звідки нам знати, що ти не вплинув на нього, якось стерши її сліди, поки тримав?! — розлютилася мачуха. Звісно, вона не збиралася мовчки чекати, доки минеться перевірка, — Ти вже підставив рідного батька, тепер прибереш і мене, так, Ноелю?! А що далі? Візьмешся за своїх сестер?!

— Не смійте так про нього казати! — промовила Агнес, спопеляючи її поглядом, — Ноель нікого не підставляв. І ніколи не нашкодив би своїм сестрам. Ви чудово знаєте, що це брехня.

Я похитав головою. 

— Агнес, емоції не подіють. Дякую за захист, проте моя мачуха ніколи не реагувала на заклики до здорового глузду і тим паче на моральні закиди. Проте ми звернемось до фактів. Закляття стирання енергетичного сліду діють не вибірково, кожен з присутніх, хто має вищу магічну освіту...

Звісно, у Діонари її не було, як "справжня леді", вона взагалі не надто добре володіла магією. 

— Знає, — провадив я далі, — про те, що імітувати сліди чужої аури неможливо. Навіть найсильніші ритуали дозволять нам побачити в кращому випадку "чистий" перстень. Крім того, прадемонічні артефакти — це предмети, що погано комбінуються з ельфійською кров'ю. Агнес не могла б скористатися цією річчю як джерелом сили. В жодному випадку, навіть якби цього дуже забажала.

— Проведіть перевірку, — крижаним тоном промовив король. Зник будь-який натяк на мирного правителя, — І, якщо провина леді Діонари підтвердиться, заарештуйте. 

— Приберіть руки! — прогарчала мачуха, коли королівські лицарі обступили її для затримання, — Я не збираюся стояти тут і чекати безглуздих перевірок! Це усе наклеп! Я вимагаю адвоката!

— Діонаро, — не втримався Ледвелл, — як тобі не соромно? Ти не довіряєш нікому, чи просто знаєш, що винна, тому звинувачуєш всіх? Мій онук загинув! А ти намагаєшся зараз підставити Ноелеву наречену? Та май бодай повагу до жертв, якщо не маєш її до самої себе!

Як не дивно, його слова подіяли. Діонара здригнулася, наче від ляпасу, й нарешті замовкла, чекаючи на вирок. Я вперше бачив цю горду зухвалу жінку такою зіщуленою та приреченою.

Перевіривши перстень, Ледвелл разом з іншими озирнувся до короля. 

— Він не містить слідів леді Агнес, Ваша Величносте. Гадаю фамільяр сказав правду.

— Я ж казав! — каркнув Сіріус, сидячи на підставленій руці хазяйки, поки та гладила його по пір'ю.

— Ти молодець, Сіріусе. Дякую.

На щастя, король позбавив мене від необхідності викликати варту — він зробив це сам. На його прохання, арештовувати Діонару прийшли демони. Вони обережно взяли жінку під руки. Та стрепенулась, намагаючись їх відштовхнути, але зрештою здалася. 

— Все одно все скінчиться однаково. 

— Якщо батько виявиться невинним, його відпустять, — кинув я їй вслід, але Діонара, озирнувшись, зміряла мене нищівним поглядом.

У жодні обіцянки жінка не вірила.

Агнес м'яко торкнулася моєї руки та стиснула її на знак підтримки.