Глава 5. Зіпсований вечір

Сьогодні ввечері відбудеться черговий етап веселих стартів. Претендентки демонструватимуть свої непересічні таланти. Хтось вирішив вразити Ендрю танцем, інші співом чи грою на музичних інструментах або витворами мистецтва: віршами, прозою, скульптурами, фокусами і навіть кулінарними шедеврами.

Що з усього цього могла зробити Рита? Та майже все: у неї був чарівний голос, вона колись займалась танцями, пише вірші, дуже смачно готує, а ще вишиває. Я вкотре зраділа, що не приймаю участі у відборі, бо єдине, чим можу похвалитись – гарна стійка, вміння блокувати та наносити удари. Навряд чи цим бойовим набором можна причарувати принца. Музикальний слух у мене наче був, але з голосом трапилась накладка, ще й танці та я – речі зовсім не сумісні. Що й казати, на середньовічну середньостатистичну титуловану особу я зовсім не походила.

Потенційні претендентки на престол Тревонії проводили репетиції усюди, де могли. Вони вперто репетирували, і, як мені здавалось, зовсім не переймались зникненням двох дівчат. Я вже зрозуміла, що до кімнат зниклих наречених мене ніхто не пустить, а в саду клятий Доріан, якщо щось і знайшов, все одно мені не розкаже. Але присутність на відборі його кимось вельмишанованої, у лапках, фізіономії, явно натякає на те, що він не просто заради цікавості з’явився на цьому заході. Зі іншого боку, де йому бути, якщо не у палаці - охороняти таку кількість вінценосних осіб на метр квадратний. Та щось погано у нього це виходить. Згадавши його пихату особу, мій настрій упевнено впав нижче плінтуса. От же гад такий! Не настрій, звісно, а Доріан, при згадці про якого, я досі закипаю, немов той чайник. Якщо його зарозумілість не бажає зі мною співпрацювати, то нехай. Сама усе зроблю, і докопаюсь до істини. План дій я вже продумала – ввечері проведу розвідку в палаці, поки усі будуть зайняті, а до того, щоб якось відволіктись та поповнити свої знання про цей світ, вирішила навідатись до бібліотеки. Тим паче, що Рендал Дірк радив почитати про місцеві звичаї.

*****

Цей приємний дівочий спів я почула ще здалеку. Лунав він із бальної зали, а мій шлях до бібліотеки якраз проходив повз неї. Цікаво, хто то співає? Таємничою артисткою виявилась одна з трьох баронес, а саме Вікторія де-Шанталь. Приємна дівчина, як на мене, тиха та сором’язлива. А от зникла Берта, на мою суб’єктивну думку, була ще тим примхливим стервом. Я чула, як служниці між собою шепотілись, що в перший же день Берта зіпсувала сукню когось зі своїх конкуренток. Можливо, що саме через її негідну поведінку, інші потенційні наречені не сумують за нею.

- У вас чарівний голос, пані Вікторіє, - промовила я, наближаючись до баронеси.

- Дякую, - щиро посміхнулась вона у відповідь, - в залі чудова акустика, і, раз ми будемо демонструвати свої таланти саме в цьому місці, я вирішила почути, яким буде звучання. Чесно кажучи, я так хвилююсь. Хоч би слова не забути, ото сорому буде. Я не переживу цього. А боюсь так, що ладна втекти з відбору.

- Ви прекрасно співаєте, - запевнила я дівчину, - вам нема чого хвилюватись. Упевнена, сьогоднішній вечір, сповнений неперевершених талантів, запам’ятається надовго.

- Щиро вдячна вам за таку неочікувану підтримку, - промовила Вікторія.

- Я йду до бібліотеки, то ж не буду вам більше заважати, і бажаю успіху ввечері.

Я простилась із баронесою та попрямувала до бібліотеки, а позаду мене Вікторія затягла наступну пісню.

Отже, що я шукаю в бібліотеці? Мені потрібна інформація буквально про усе: про світоустрій, магію та наявні королівства. Можливо, після завершення відбору мені допоможуть повернутись додому? Щиро на це сподіваюсь.

Бібліотека була майже до стелі заповнена книгами. До верхніх полиць можна було дістатись хіба що за допомогою драбини. Де ж шукати необхідну інформацію? Якщо не знаєш, з чого починати, почни з початку. Я пересмикнула плечима та з неабияким ентузіазмом взялась за справу. Пройшла уздовж рядів, щоб зрозуміти схему, за якою були розставлені книги, і виявила цілком логічну закономірність. Кожен ряд відповідав за окреме спрямування: історія королівств та їхніх правителів, географія, тваринний та рослинний світи, книги з тутешньої економіки, прикладна література, кулінарні книги, поезія, проза, дипломатичний відділ, магія, і ще багато чого.

Отже, як нам вже казав Ендрю, магічний світ, до якого ми мали нещастя потрапити, носить назву Дріланд, а ми з Марго знаходимось в його адміністративному та географічному центрі, країні-столиці Тревонії. З заходу від нас знаходяться королівства Шакс, з якого прибула зникла маркіза Марія, Салана – країна принцеси Берти та Ульдум – родина баронеса Вікторії. На Півдні Тревонія межує з Живоною, звідки приїхала принцеса Альміра, Чаміром – країною принцеси Емми, та Ліренією, яку на відборі представляє принцеса Роза. За східними Тревонійськими горами розкинулись Портонія – рідний дім баронеси Марти, Геронія – край герцогині Лідії. На Півночі Дріланда розташовані два королівства – Циран, його представницею є принцеса Інес, та герцогиня Жанна приїхала з Мірії.

Одинадцятою представницею є мешканка Тревонії, баронеса Іридія.

Між королівствами встановлений доволі крихкий мир, який, традиційно, тримається саме на Тижневому святі, яке, до речі, змінює свою географію в залежності від того, принц якої країни шукає собі наречену. Тепер я зрозуміла, чому Рендал казав, що традиція Тижневого свята є непохитною. Якщо воно є одним зі стовпів, на якому тримається спокійне, мирне життя, то його порушення загрожує не лише дипломатичним скандалом, але й повноцінною війною. Такий собі світ, якщо чесно казати.