Родопіс

Прекрасна Родопіс жила колись серед золотих пісків Єгипту, і слава про її красу летіла на крилах вітру далеко за межі Царства фараона Яхмоса – волосся її було золотисте, як мед і бурштин, а очі були очима тигриці – зелені й пронизливі, шкіра – ніби небо на заході сонця, коли сонце йде на відпочинок у підземний світ. На щоках її немов троянди цвіли, тому й прозвали її Родопіс – рожевощока. Але вона була звичайною рабинею в одного доброго чоловіка, і руки її були стерті до крові від прання, а очі затуманювалися від сліз, коли вона згадувала своє колишнє життя. Адже вона була дочкою торговця, що жив у величезному будинку, оточеному оливами і кипарисами, і стояв той будинок на скелястому березі далекої Греції. Красуню Родопіс викрали пірати, продавши на берегах Нілу в рабство, і з тих пір вона мріяла про своє минуле життя, мріяла про той час, коли їй не доводилося прати в холодній воді чужий одяг... І ось одного разу її благання почув бог Гор – покровитель фараонів.

У дні, коли в Мемфісі тривали святкування, всі люди вирушили до білокам'яного міста веселитися. Всі – крім Родопіс. Не пустили її інші рабині з заздрості до неземної краси – мовляв, потрібно комусь навести порядок у будинку господаря і випрати його одяг. Заздрість отруїла їхню кров – адже їхнє волосся було прямим і чорним, а волосся Родопіс плавленим золотом текло по плечах. Ніхто не пройшов би повз, вся увага була б звернена на неї, прекрасну.

Плакала Родопіс, і падали сльози її в прозорі води річки. Птахи жаліли дівчину і прилітали до неї, клювали зерно з її руки і співали їй про далекі країни.

А в цей час Гор перетворився на орла і вкрав її сандалію – позолочена, вона була дуже красивою і витонченою, це господар колись подарував їй, адже він був добрий душею і ніколи не ображав своїх рабинь. Приніс орел-Гор цю сандалію в палац і кинув перед фараоном. Весь Мемфіс схвилювався – хто ж володарка такої вузької і маленької ніжки?

Довго шукав фараон свою мрію, багато дівчат міряли сандалію, але лише одній вона підійшла – прекрасній Родопіс, з дивно світлим шовковистим волоссям, але з руками, втомленими пранням. Але ніщо не могло зіпсувати її красу – навіть щоденна робота. І все так само лився мед з її вуст, блищали бурштином очі. Вона не була схожа на жодну єгипетську дівчину, і тому фараон був зачарований нею.

Він посадив прекрасну Родопіс у колісницю і відвіз назавжди до свого палацу, щоб зробити її царицею.

*родопіс — рожевощока