«Мій милий Принц!
Пишу тобі з надією, що ти все-таки отримаєш мій лист і зрозумієш, яку помилку зробив, намагаючись мене врятувати! По-перше, мій герой, ти врятував зовсім не мене. Дивуюся — як любляче серце твоє могло не відчути, що везеш ти у свій замок лише оболонку, вбрану в атласну сукню з рожевими рюшами? По-друге, якої ж ти про мене думки, якщо міг подумати, що я вештаюся зачарованими лісами в бальній сукні та з ідеально підібраним волоссям? Та й звідки я б узяла посеред зими свіжі троянди для цієї зачіски?
Знай же, коханий мій, що врятував ти злісну відьму, яка підступно заманила твою принцесу до свого проклятого замку, і твоя справжня Елеонора досі ув'язнена у високій вежі.
Але я знайшла вихід із ситуації, що склалася. Вивчивши деякі фоліанти старої відьми, я приручила її покаліченого ворона, і він пообіцяв доставити тобі цей лист. Прокляття замку на той час, як ти зумієш дістатися до нього, буде зруйновано — я вже над цим працюю. Тож не бійся — тобі не доведеться прорубуватися крізь швидко зростаючу колючу шипшину і битися з пекельними псами. Від тебе вимагається тільки приїхати сюди і поцілувати свою наречену. Сподіваюся, хоч це в змозі будеш зробити? І щоб ти знову мене ні з ким не переплутав, пропоную скористатися паролями. На твоє запитання «Яка принцеса?», я повинна буду відповісти «Проклята».
Отже, коханий мій Принц, чекаю на тебе в Зачарованому Лісі біля Могильних скель, у Проклятому замку, у вежі Проклятої Принцеси. Вежі не переплутай — тут поруч якась спляча красуня мешкає, кажуть, до неї теж наречений має скоро навідатися, а ще тут живе дивне створіння, що намагається всіх своїм золотистим волоссям зачарувати.
І запам'ятай — якщо знову не мене врятуєш, приручу не ворона, а дракона! Щоб точно нічого не переплутав...
Знав би ти, як боляче мені зараз розуміти, що в нашому Королівстві Троянд усі готуються сьогодні до свята — Дня Закоханих! Господині печуть смачні пряники у вигляді сердець, закохані готують подарунки, розсилають листівочки з освідченнями, а ввечері в Королівському Замку буде феєричний карнавал, розкішний бал і прекрасний салют...
Зрошую пергамент джерельною вологою зі своїх прекрасних фіалкових очей, які скоро вицвітуть від сліз, і солодкими ванільними поцілунками вкриваю шорсткий цей папір!
Люблю, цілую, чекаю.
Щиро твоя — Проклята Принцеса Елеонора».