Розділ 25
Це було дуже дивно, але батьки Єви весь вечір її ігнорували. Як тільки вона намагалася до них наблизитись, вони миттю змінювали траєкторію руху. Зрештою, вона махнула на це рукою і припинила спроби їх наздогнати. Буде ще час спитати у них - якого, власне, біса?!
- Ми можемо поговорити з нареченою наодинці? - спитав Айден, коли Єва підійшла до нього після свого невдалого полювання за батьками. - В мене є дар для неї.
- Дар?
- Подарунок, - виправився він.
- Який? - загорілася цікавістю Єва.
- Ну це ж не тобі подарунок, - серйозно сказав Айден.
Коли Єва повернулася разом з Лідією, обидві ледь не стрибали, не в силах дочекатися, що ж там за подарунок. Всі втрьох вони вийшли у хол і знайшли тиху відлюднену нішу.
- Я хочу подарунок! - Лідія простягнула обидві руки долонями догори. Айден провів над ними рукою і прямо на очах в долонях Лідії з’явилася невеличка дерев’яна шкатулка.
- Це дивовижно… - захоплено прошепотіла наречена і вже хотіла відкрити свій подарунок, але Айден зупинив її. Він схилився і щось прошепотів їй на вухо. Лідія різко відскочила назад, і Єва побачила сльози на її очах. Вона занервувала, та Лідія не дала їй часу на хвилювання: вона кинулася на шию Айдену і міцно обійняла його за шию.
- Дякую! - прошепотіла вона - Тисячу разів дякую!
- Що тут відбувається? - спитала Єва, коли наречена пішла. Замість відповіді, Айден потягнув її за руку і привів на денспол, де в повільному темпі кружляли пари.
- Я не хочу танцювати, я хочу пояснень, - але вона не хотіла влаштовувати сцену, тому слухняно поклала руки йому на плечі.
- Учора я заглянув у файл твоєї подруги.
- Який ще файл?
Айден зітхнув. Іноді він забував, що Єва не знає усього про Потойбіччя.
- На кожну людську душу є окремий файл, - почав пояснювати він, - в ньому зберігаються усі дані про минулі втілення, про наступні, якості, вчинки і так далі. Усе, що було і що буде. І у досьє твоєї подруги написано, що вона безплідна.
Єва тихо скрикнула.
- Тому я вирішив це змінити. Коли прийде час, вона скористається моїм подарунком.
Єва часто-часто заблимала, аби прогнати сльози, що навернулися їй на очі. Вона силилася щось сказати, але не могла знайти слова, тому лише міцніше обійняла його за шию. До кінця пісні вони більше не розмовляли.
Коли вони повернулися до столу, Єва зненацька стривожилася.
- Айден, - спитала, озираючись навколо, щоб переконатися, що їх ніхто не чує, - скільки в цьому залі демонів?
- Шістнадцять, може, сімнадцять.
- Ти напустив повну залу демонів на весіллі моєї подруги?!
- Згадай, кого ти сама привела на її весілля. Не забувай, що усі ці люди вважають мене дияволом.
Єва не встигла конфронтувати - до Айдена, на її подив, підійшов Сергій і кудись його повів.
- І як ми це зробимо? - спитав Айден, доки вони з Сергієм ішли коридором.
- Ліда пішла припудрити носик, а коли вийде, там ми її і схопимо. Власне, ти схопиш, - зареготав Сергій.
- Чому я?
- Бо ти новенький, на тебе ніхто не подумає. Несподіванка - саме те, що треба для викрадення нареченої.
Айден не вважав, що ця традиція потребує прямо такої вже секретності і підготовки, та люди таке люблять, а сьогодні він один із них. Тому він слухняно сховався за дверима вбиральні, звідки мала вийти Лідія. А коли вона вийшла, він одним надшвидким рухом схопив її і в ту ж мить переніс її в один з номерів. Лідія не встигла ані усвідомити, що відбувається, ані злякатися.
Вже в номері Айден обережно опустив її на ліжко. Кілька секунд наречена шоковано дивилася на нього.
- Вас, мадам, викрадено, - Айден галантно вклонився. Лідія кілька разів розгублено кліпнула очима, а потім весело і дзвінко розсміялася.
- Це було… Вау!
Дуже небагато речей у всесвіті могли здивувати Айдена, проте реакції Лідії це вдалося. Чи він вже взагалі нікого не лякає?
- Ти ж знаєш, що викрадення нареченої це формальність? Ми мусимо бути десь неподалік, щоб нас швидко знайшли.
- Ну, а тепер твоєму чоловікові доведеться трохи попотіти, - знизав плечима Айден.
- Тут немає води? Після цієї телепортації чогось так пити захотілося.
Айден мовчки простягнув їй пляшку і дівчина знову захоплено запищала.
- Та ти ж її просто з повітря дістав! Єва казала, що ти таке можеш, але побачити на власні очі - це щось!
Айден всівся на стілець і закинув ногу на ногу.
- І що ми тепер маємо робити? Просто чекати?
- Можемо поговорити. Наприклад, про те, що ти збираєшся утягти мою подругу в пекло?