Гриць пише твір про маму,
А що писать - не знає,
То ж супить брови грізно,
Бо до голови неіщо не лізе.
Вже й олівець надгриз і ручку,
І пожував ще якусь штучку,
та твір все ж не виходить,
Ну що ти тут поробиш.
А може маму погукати?...
Хай щось підкаже, допоможе
Просити її твір написати,
Ні, якось це негоже.
А може попросить у тата,
Он він лежить, дрімає в ліжку,
Ні, краще не буду його чіпати,
Бо ще зірветься наша хата.
Бо ж тато - це не мати...
Він може сильно закричати,
Грюкнуть дверима, різку взяти,
Його тоді вже не вблагати.
Краще я в книжку загляну
І твір про маму я спишу.
А як же сам?Подумай...
Та що тут думать?!
Я краще вірш складу про маму,
Єдину, милу, люблячу, ласкаву.
Вона, мов сонечко, що гріє,
Пильнує, любить і нас жаліє.
березень 2017 рік.