Жили були в одному дворі кіт Васько та собака Тимко. Собака не дуже любив кота, гарчав на нього, не хотів ділитися харчами. Кіт також побоювався собаки, сичав і нявчав до нього, захищаючись.
Так жили вони тривалий час, аж поки одного разу собака не відірвався з цепу. Тимко, відірвавшись зразу ж кинувся на Васька. Виставив свої гострі ікла і загарчав:
- Іди сюди, я тобі дам прочухана доброго . Як ти мене дратуєш своїм нявчанням.
Васько з переляку кинувся на паркан, підібгавши хвоста і сердито зашипів. Довго чи ні вони так стояли,
та раптом Васько не втримався на паркані і стрибнув на землю. Потім швидко отямившись, як занявчить, як зафурчить і кинувся на Тимка.
- Ах, ти клятий, собако, скільки ще будеш ти мене лякати? Я більше не боюсь тебе!
І з усієї приті вчепився кігтями в морду собаки. Собака загарчав, потім заскавчав і побіг геть. сховавшись у буду.
Пройшло трохи часу. Через декілька днів Васько грався у дворі м'ячиком. Тимко в цей час обідав. Він облизнувся. глянув на Кота і каже:
- Ваську, іди покуштуй яка смачна каша з м'ясом. Вибач мені, що не любив тебе. Не сердься на мене, будь ласка.
Кіт обережно, роздивляючись. підійшов до собачої миски. А собака стояв і висолопивши язика, задо -
волено дивився на Васька. Наївшись добре Васько і Тимко разом задрімали в собачій будці.
З того часу вони більше ніколи не сварилися і не билися, а навпаки стали хорошими вірними друзями.
Дружба і любов - велика сила !
От і казці кінець. А хто слухав чи читав - молодець.