Настала зима. Все вкрила вона білим пухнастим снігом. Кругом лежать снігові кучугури. Дерева, будинки, паркани, поле - все вбралося в білосніжне вбрання. Ніби білі шапки на будинках і деревах. Запорошило снігом і годівничку.
Тетянка, Петрик , Сергійко та Катруся поверталися зі школи через парк і помітили , що синички, сні-
гурі та горобчики літають в пошуках їжі, а годівничка засипана снігом. Тетянка сказала:
- Давайте після обіду прийдемо у парк і приберемо годівничку від снігу.
- Чудово! - вигукнув Петрик. і візьмемо корму для пташок.
- У мене є свіже сало, - сказав Сергійко.
- А я візьму соняшникового насіння. Пташки його люблять, - промовила Катруся.
Після обіду діти зібралися в парку. В руках у них був віник, сало, хліб, насіння, зерно, крупи. Петрик швиденько змів сніг. А діти насипали в годівничку всякої їжі для птахів. Сергійко почепив на гілки дерев сало для синичок. Потім відійшли і почали гратися поблизу в сніжки.
Згодом прилетіли птахи. Вони весело щебетали, смакували насінням і крихтами хліба. Синички ласували салом.
Діти припинили гратися і зачаровано спостерігали за птахами. Вони були задоволені, що допомогли
пташкам пережити люту зиму. З того часу вони кожного дня підгодовували птахів. А ті весело щебе-
тали, ласуючи насінням і крихтами хліба, ніби дякували дітям за смачний обід і турботу.