Вовк і Лисичка. Казка.

                                                І частина

   Жив був на світі. у темному дрімучому лісі Вовк. Мав він хатку тепленьку, дружину рідненьку і діток як квіток. Словом, все в нього було , як у людей...

   Та от одного разу пішов Вовк  на полювання і зустрів Лисичку у лісі. вона якраз курочкою ласувала. Вовк привітався і запитав:

-  Де це ти таку жирну курочку спіймала?

-  Ой, Вовчику, не повіриш... Оце йду  стежкою. дивлюсь - курочка в кущах сидить. Так і тягнеться мені до рук. Ну як тут пройдеш мимо.  Допомогла їй вибратися із кущів. А вона така жирненька, так пахне і сама проситься до рота.

-  Ой, Лисичко, я також хочу курятини . Ти так смачно розповідаєш...

-  Ну що ж, я тобі допоможу. Давай підемо в село, там їх повно ходить.

Вовк послухався Лисичку і вони вдвох пішли в село. Коли прийшли , то Лисичка говорить йому:

-  Ти лізь он у той двір, а я подивлюся тут , щоб нас ніхто не помітив. 

Вовк і поліз. Коли  чує : собака як загавкає...Хазяїн почув і вибіг з рушницею та на Вовка. А Лисички і слід простив. Вовк з переляку як дремене у ліс, насилу втік. Ледве живий зостався.

Після цього більше не їсть курятини, а лише м'ясо диких звірів, ловить рибку. та "пасеться на галявині".

А ви як думаєте, це так чи не так?...

                                                          ІІ частина

   Чи мало чи багато часу спливло - Вовк постарів, набрався мудрості. І от одного разу під час прогу-

лянки знову зустрів Лисичку:

-  Ой, Вовчику, ти такий красень став, в тебе така файна фігура. Ти мабуть якусь спеціальну дієту приймаєш, та спортом займаєшся. 

-  А як же, Лиско, спорт - це здоров'я. я тепер взагалі веду здоровий спосіб життя.

-  А як це? Навчи і мене.

-  Та дуже просто, не їм курячого м'яса, а лише собаче. та рослинну їжу споживаю, спортом займаюся.

-  Покажи мені, як це?

-  Добре, пішли зі мною . Покажу як спіймати жирненького песика.

Вовк  привів Лисичку  у двір, де був злий собака відв'язаний. Сам сів у кущах, а Лисичці каже:

-  Ти лізь у двір, не бійся, а я тут побуду. Там є маленький, не злий, але дуже смачний жирненький со-

бачка.

Лисичка послухалася Вовка і пішла. А собака був дуже великий і злий та й кинувся на неї. Вона насилу втекла з переляку такого. 

  Після того їхня дружба закінчилася. Не сподобалося Лисичці, як Вовк провчив її. От і казці кінець, а хто слухав чи читав - молодець.