1

Вони стали коханцями якось цілком ненароком. Ще рік тому чоловік взагалі не знав про існування цієї жінки, а ось тепер і дня собі вже не міг уявити без неї. І хоча він прекрасно усвідомлював що чинить негідно по відношенні до своєї дружини та дітей, однак нічого змінити в цих п’янких стосунках з новоспеченою пасією не міг, та відверто кажучи не надто й хотів. Руслана з такою нездоланною силою і пристрастю вабило до Ніни, що він буквально втрачав здоровий глузд від палких почуттів, забуваючи про все на цьому світі.

А розпочалося все з невинної витівки чоловіка на вечірці, яку влаштовувала його дружина в честь своїх іменини. Серед невеликої компанії гостей, що тоді завітали в їхній дім, була й Ніна. Жінки разом працювали на одній швейній фабриці, і віднедавна стали доволі близькими подружками. Тож і не дивно, що його благовірна запросила на це святкування свою нову колежанку, яку частенько нахвалювала за її веселу вдачу та надзвичайну товариськість. Заінтригований такими розповідями, Руслан не міг не звернути увагу на цю жінку, тим паче, що побачити він її мав вперше в своєму житті.

Ніна сповна виправдала його зацікавленість. На іменини жінка прийшла в короткому блакитному платті, що так пасував до її смолистого-чорного волосся й круглого смаглявого обличчя. Бадьорий блиск карих очей і приємна посмішка на пухких губ доповнювали цю привабливу картину. На вигляд гостя була лиш трішки молодшою за чоловіка, однак своєю моторністю й жвавістю вона нагадувала радше безтурботного підлітка ніж статечну дорослу жінку. Справжня злива веселих жартів, дотепних примовок і смішних історій пролилася на них в цей вечір з її невмовкаючого рота.

Нареготалися всі так, що ледь животи не надірвали. Вже прощаючись Руслан і наважився на безрозсудний вчинок. З вдячності за приємні хвилини спілкування чоловік хотів було по дружньому чмокнути в щічку невгамовну веселуху, та все вийшло не зовсім так як він розраховував. Замість теплої щоки його губи раптом зустрілися з її гарячими вустами. Несподіваний поцілунок між ними тривав якусь крихітну мить, та він обпалив Руслана мов жаркий вогонь небесної блискавиці.

Тоді чоловік не надав тому що трапилося великого значення, списавши все відчуте на дію випитого під час святкування алкоголю. Про чорноволосу жінку в блакитному платті він і не згадував, адже вже за тиждень подався в чергову мандрівку на заробітки, за кордон. На чужині, виснажений щоденною важкою працею Руслан тільки й міг думати, що про перепочинок. На все інше сил не вистачало, і навіть додому, дружині та дітям, він надзвонював лиш по вихідних.

В одній з таких телефонних розмов чоловік й почув від своєї благовірної неприємну новину й наполегливе прохання водночас. Спершу дружина повідомила паскудну звістку, що їхня фабрика збанкрутувала і весь колектив залишилася без роботи. Ну і вже внаслідок цього факту і прозвучало її запитання, чи не міг би він прилаштувати десь біля себе Ніну. Мовляв у жінки складе сімейне становище, чоловік-п’яничка, а на руках двоє неповнолітніх дітей, яких ще треба вивести люди. А на все потрібні чималі гроші, яких вдома не заробити. Тож дві подружки подумали, що можливо він би міг знайти якесь підходяще місце для Ніни, адже вона людина трудолюбива і не цурається ніякої праці.

Легко сказати та як це зробити? Руслан вже кілька років гарував на будівництві монолітних висоток, де жінкам було не місце. Та добряче помізкувавши чоловік все ж здається знайшов прийнятний вихід. Поряд дому, де його бригада винаймала житло, знаходилася невеличка крамниця, у якій одна з продавчинь незабаром збиралася в декретну відпустку. Це був реальний шанс прилаштувати туди тимчасово Ніну, адже менеджер торгового закладу був добрим приятелем Руслана, і напевне б не відмовив такому його невеличкому проханню.

Втілити в життя цей нехитрий план виявилося значно легше чим чоловікові видавалося спершу. Керівник крамниці без зайвих запитань погодився прийняти на випробувальний термін нову працівницю, а у Ніни вже було завчасно підготовлені всі необхідні документи, щоб без зайвих клопотів перетнути державний кордон. Не минуло й тижня, як жінка вже обживалася на новому місці праці, не перестаючи дякувати Русланові за неоціненну допомогу в цьому ділі.

Заклопотаний своїми повсякденними справами чоловік не надто зважав на такі жіночі теревені. Навіть і думати про співвітчизницю не став, якби вона десь через півмісяця сама не нагадала йому про себе. Одного недільного ранку Ніна подзвонила Русланові й життєрадісним голоском защебетала в слухавці мобільного телефону:

– Привіт! Ти вже не спиш? Не маєш бажання сходити зі мною сьогодні на піцу? Я ж все таки твоя боржниця і маю якось розплатитися за все те добро, що ти для мене нещодавно зробив.

– Не варто так перейматися цими дрібницями, – напівсонним голосом відповів чолов’яга, однак від запрошення жінки відмовлятися все ж не став. – Гаразд, давай близько полудня зустрінемося біля твоєї крамниці.

Як було й обумовлено вони зустрілися коли літнє сонце досягло зеніту. День видався доволі парким та задушливим, тож землячка Руслана одягнула коротку чорну спідничку й легку жовто-гарячу блузку. У цьому одязі вона виглядала доволі привабливо й викликала помітне захоплення у сторонніх мужчин, які проходили мимо. От бісова душа, подумав чоловік ще на відстані зауваживши той маленький ажіотаж, який викликала своїм виглядом Ніна.

Коли він підійшов до жінки, вона щиросердно всміхнулася йому й весело проворкотіла:

– Я вчора свою першу зарплату отримала, от і вирішила на неї тебе пригостити. Куди порадиш сходити? Я ж тут ще нічого до пуття не знаю. Де можна нормально посидіти та погомоніти?