Полювання

Всі знову встали і почали бігти кудись. Цього разу я не зволікав і побіг слідом за іншими. Ми спустилися на нижчий рівень зовнішньої палуби, де навколо бортів були навішані човни, з якимось дуже хтрим пристроєм, схожим на гарпун. Усі почали влізати в ці човни, і спускатися на воду, я теж поліз у один з таких. Я опинився в одному човні з євреєм і горбатим матросом, що я його вже бачив на палубі. 
-"Та ти будеш різати цю чортову мотузку, чи таки даш тій тварюці втікти!?" - спитався в мене єврей. Я був розгубленим і  не розумів, що взагалі коїться. Тоді горбатий матрос вихопив у себе із-за ременю великий ніж і обрубив мотузку. З хлюпотом човен впав у воду. Я майже втримався у ньому.
-"Рибалка, вхопи нарешті ті весла і греби до потвори, чи ти чекаєш, поки в човна виростуть ноги і він піде, неначе Іісус по цій клятій воді!?" - знову заволав єврей. Я збентежено вхопився за весла і почав грести у вказаному напрямку. Туди вже йшли три човна, ми були останні. Краєм ока я встиг побачити, як з інших човнів почали летіти списи і гарпуни у бік тварюки, згодом з води висунувся здоровезний хвіст, що розтрощив два човна, третій вспів відскочити. Далі невідомий мені звір почав ревіти і брикатись у воді ще більше.
-"Скоріше, рибалка, скоріше, ми можемо взяти його на крюк!" - заволав горбатий матрос, вхопившись за гарпун. Я наліг на весла ше більше.
-"Який ти бездарний!" - крикнув Єврей, і також вхопив запасні весла, допомагаючи мені грести. За декілька хвилин ми вже були в метрах п'ятнадцяти від тварюки. Тоді горбатий матрос з силою, яку йому ніяк не можна було приписати, з огляду на його зовнішній вигляд, метнув спис у тварюку.
-"Хах, влучив!" - одразу ж вирвалось в нього. Тварюка не заволала від болю, чи ще щось, але певне все ж зрозуміла, що її підчепили, то ж почала плисти кудись у різні напрямки, все більше набираючи швидкість.
-"Тримайтесь, скоро він втомиться!" - крикнув Єврей. Ми троє міцно вхопились руками за борти човна. Тварюка неслася вже з неймовірною швидкістю, і я вже давно перестав помічати, що кїться навколо. Мені було дуже страшно, але мої напарники зберігали холодний спокій. Раптом я відчув, як човен підлетів, і зрозумів, що ми вже не йдемо по воді а несемось по береговому піску, а через мить ми опинились у якійсь печері.
-"Це катакомби! Схоже тварюка тягне нас до свого гнізда! Може на поживу потомству!" - знову крикнув Єврей. Човен скріб дном об кам'яну підлогу, з тисячма виступами, від чого вже тріскав по швах. Було зрозуміло - ще декілька десятків метрів і він розсиплеться в прах. Отже так і трапилось. Човен розлетівся на щепки, тварюка уповзла далі, а ми залишились у темряві, розкидані у різні боки, усі побиті і втомлені.