Човнокрушіння

Я був звичайним одеським рибалкою, до тієї самої миті, коли раптом, під час вилову у Чорному морі, у віддаленні від берега, мій човен не перекинувся за дуже незвичних обставин. Човен тріснув навпіл, і я опинився у воді, тримаючись за одну з дощок. Дати пояснення, чому так зробилося я не міг, здавалось, ніби я вдарився на великій швидкості об якийсь підводний риф, але такого тут і близько не було. Робити було нічого, то ж я вирішив просто плисти до берега, аж поки не доберусь. Плив я дуже довго, так довго, що вже настала ніч. Я втомлювався, то ж часто зупинявся, що б відпочити. Раптом, під час одного з таких відпочинків, я побачив, як у мою сторону рухається корабель, та то був не звичайний корабель, а старенький пошарпаний трьохмачтовий фрегат, що їх використовували ще у дев'ятнадцятому столітті. Я дуже здивувався цьому дійству, але швидко зробив висновок, що це, мабудь, яхта якогось багатенького чолов'яги, то ж почав кричати і розмахувати руками, намагаючись привернути увагу. На носі того корабля з'явилась якась фігура, що почала теж енергійно махати руками і я навідь почув якийсь крик, українською мовою. Через декілька хвилин в мою сторону вже кинули рятувальній круг, що був зроблений з дуже легкого дерева. Я вхопився за нього і мене почали тягнути на корабель. Коли я врешті решт видерся, то побачив дивовижну картину: це зовсім не була якась там яхта, ні, вся команда, що скаладалась певно з чоловік тридцяти, була вдягнута в льонові рубахи і сині камзоли, накшталт моряків, що ходили по морях, ще за часів піратства.