Знання з міфології у тебе є, але їх мало і вони неправильні

-Ну що, Янголятко, скучило? З тобою теж не грається?

-Не грається, Куцику. Воно сьогодні якесь не таке, як завжди. Ти теж помітив?

-А ти, янголятко, не таке дурненьке, як може здатися. Я ще інше помітив.  Це нормально, що ми з тобою, хоч і не старі, але дорослі вже істоти, переймаємося, що з нами не хоче гратися якесь казна-що? Он там за храмовою оградкою скільки всяких істот, тобі хочеться з ними погратися?

-Ні, хоча тут нудно, коли воно на нас не звертає уваги. Але гратися з тими модифікованими упирями, русалками з Либіді, водяниками з Дніпра, усякими потопельниками? Його батько їх  намалював з натури вже задосить. Нехай в людських музеях висять. А гратися вони не вміють. І з відьмами не пограєшся,  та хоч би й з його батьками - вони не хочуть гратися. А воно вміє, іноді навіть хоче. Тепер все рідше.  Ти правий, Куцику. Воно зовсім не таке, як усі.

Тут янголя дещо згадало.

-Ой, а ти сумуєш, бо не потрапиш на той ваш Бельтейн?

-А знаєш, якби ти не було безтілесною істотою, то було б дівчинкою.

-Фу, Куцику, що ти кажеш таке.

-А що? Ти ж знаєш звідкись, що я хлопчик, хіба ні?

-Куці не бувають дівчатками.

-Багато ти знаєш. Мабуть, стільки ж, скільки про Бельтейн.

-А от і знаю, я...

-Ти знаєш щось зі школи. Більше ти ніде не була.  А тут, янголятко, Бельтейн зовсім не так святкують. Туди не тільки я, а ні один хлопчик чи чоловік не може попасти. Тут це свято жіноче. На ньому тільки відьми та їх королева. 

-Ого, звідки ти знаєш?

-Я ж старший за тебе. І погуляв по світу трохи, як школу прогулював. І навіть підглядав. На їх святі в Вальпургієву ніч такі дівчатка танцюють, ммм.

-Фу, не смій при мені і Варварі казати таке! Жаль, тих бідось не врятувати, мені ж не можна відлучатися.

-А чого це їх рятувати, вони звичайні відьми, рождені майже всі, а не учені. Тільки красиві. Від краси рятуватимеш?

Янголятко майже образилося.

-Що, прикро чути? То пусте. Вони поклоняться тим, хто був до усяких Спасителів. І навіть до нашого  Найтемнішого. Матріархат - чула таке?

-Я все чую. Навіть те, що ти намагаєшся мені присвоїти стать. Я не дівчинка. Я янгол. Зате тепер розумію. То ті душі, що не для світла або тьми. З ними розберуться після Страшного суду. А до того  них є свобода волі.  Але ж нам в школі казали, що вони в цю ніч збираються на Лисих горах, там Вогонь, всяке сороміцьке і той, Рогатий.

-Ну воно так і є, але не тут, а по усяким  брокенам друїдські залишки.Тут нічого такого, крім вогню від багать немає. Тут інше зовсім. Туди який рогатик поткнеться, його разом з гадюками і жабами зразу в котел. Зварять з нього свою мазь, щоб літати. Було один раз, ледве втік..

-Спритник який.

-А ще ж ця Варвара. Її день тут теж святкують самі жінки. В невинної бездітної питають про заміжжя. До чого тут вареники й нащо треба вкрасти вишневу гілку і проростити на ній квіти ? Не питай, я ж хлопчик, звідки мені знати. Якась жіноча країна. Навіть янгол-охоронець - дівчинка, хаха.

Янголятко пильно подивилося Куцеві в очиська - чи не дурить вороже сім'я чесного янгола. Ні, не дурить. Янголи таке відчувають зразу.

-Ти хочеш сказати, що сьогодні вночі київські відьми будуть палити вогнища на всіх шістьох лисих горах, варити свої зілля і мазі на рік вперед, а всі, гм, нібито чоловічої статі нечисті духи підглядатимуть?

-Мені не подобається визначення "нечисті" манірно вимов Куць і стиснув губи гузкою. 

Янголятко засміялося, такий кумедний був вираз в його супротивника і ворога.

-А як тобі подобається? Альтернативно чисті?

Тут Куць не витримав і сам засміявся.

-Ну ти й дурне створіння. Як може водяник бути не чистим, він у воді живе, га?

-Не в тому діло, що вони брудні. Вони не  прийшли до світла. Не схотіли спасення. Ти сам знаєш. Не хочу про це говорити. Ти все одно не спасешся, бо не хочеш.

-Та невже  мені таке щастя сьогодні буде - не почую твоєї проповіді?

-І проповіді не почуєш, і на красивих відьом не подивишся. От тобі.

-Ой, я що, дикий? Тут центр мегаполісу. За один день можна влітку побачити стільки красунь в майках і шортах, скільки на трьох Бельтайнах не назбираєш. Та й сюди ходять буває такі - ммм.

-Фу, слухати гидко.

-То й не слухай.Ти теж  красива дівчинка, до речі. Жаль, тут дзеркал не має. Давно б стала горда, як Сніжна Королева.

-Нічого подібного. Ми такого не можемо. В нашій природі такого нема, от.

-А ще знаєш, що? - Куць примружився - Сьогодні тебе й мене ніхто не побачить, якщо ми трохи відійдемо з цього місця. Мале казна-що можна залишити зі Спасителем. 

-Не смій мене спокушати. Не набридло за сто років?

-Не хочеш - мені ж краще. Сам піду, не треба буде ще й за тобою приглядати, щоб ніхто не скривдив наївне дурненьке янголятко. А сьогодні охочих скривдити наївних, дурненьких і беззахисних тут буде ого скільки.

-Ти що, правда підеш кудись? Знаєш, що тобі буде, як спіймають?

-Ні разу ще не спіймали, чого б то саме сьогодні спалили. Ти давай, вирішуй, я два рази не пропоную.

-Ну, взагалі то...