Частина 17

Що ви знаєте про почуття не знання. Ми можемо багато чого не знати. Саме зараз, я це відчуваю. Я не знаю, коли подзвонить адвокат і скаже «все готово». А в моєму розумінні —  це означає, що все закінчено.  І залишиться тільки цих два тижні. Це мають бути наші два тижні. 

Шапаренко: З тобою все добре? — з моїх роздумів мене вивів Колясик. 
— так, напевно. Давай вже підемо, я хочу останній раз добре виспатися тут. І добре завтра відпочити. — я встала з крісла. 
Шапаренко: добре ходімо, — хлопець засунув за мною крісло і ми пішли.

Наступний ранок я намагалась швидко вилізти з обіймів мого доброго чоловіка. І це вийшло. Але перед тим, як вилізти я дивилася на нього, хоча я б назвала це "милувалася його красою". Боже, який він красивий. Як так виходить кожного разу прокидаємося обнімаючись. І ті барикади, які я кожного разу виставляю. Вони на ранок якимось чином на підлозі. І зустрілася за сніданком з дівчатами. Ми перед тим, як іти на це побачення домовилися, що після нього вранці обговоримо все що було.  А в мене є що розповісти.

Ліля:  доброго ранку! 
— доброго ранку! 
Ніка:  раз усі в зборі можемо почати. 
Марта: давайте, так. Ліля одразу відпадає, слухати про їхні милі стосунки я не готова
Ліля: Бо у вас їх немає. Одна кидається на хлопця
Марта: ей. 
Ліля: інша не може прийняти, що закохана в свого законного чоловіка. 
— агов
Ліля: а ще одна не може оприділитися чи Антон,  чи Мудрик
Ніка: Лілюсику, ти часом не хочеш отримати за такі слова? 
Ліля: ні. Але добре, що Оксана прийняла той факт, що закохана в Дениса.
Оксана: Альо, це не так. Він мені огидний після того, що сказав.

Насправді я боюсь, що знову мене кинуть. Хоча він у будь-якому випадку мене покине.  Наше кохання неможливе і мені не потрібно надіятися, що одного дня він постукає в мої двері і скаже «Я закохався в тебе, як божевільний» Мені хочеться, щоб хтось говорив це мені. Мені хочеться,  щоб хтось говорив,  що жити без мене не може. Це егоїстично? Так. Я знаю, але мені хочеться цього. Хіба хотіти нам заборонено? Ні. Кожна дівчина заслуговує, щоб її кохали. Дівчина заслуговує на кохання, але здається точно не я. Або мені просто не везе у коханні.  Бо трапляються такі бовдури, як Мартин.  
 

Ніка: Світ викликає Марусю. Давай, що було у вас учора? 
— вчора був останній день нашого договору про фіктивні стосунки. 
Ніка: Все це кінець?
— ні. Ми продовжуємо нашу гру до тих пір поки не подзвонить адвокат і скаже, що Шапаренко отримав свій фонд.  А далі кінець. Тобто розлучення.
Софія: Можливо,  це не буде кінцем. 
— буде Софія. Я не з тих хто бігає за хлопцями. А він не той хто закохується. Точніше він вже закоханий. В іншу дівчину, і по його розповідям вона прекрасна. 
Марта: як все драматично.  Пропоную в останній день трошки почистити картку Шапаренка. 
Софія: тобто?
Марта: тобто шопінг за рахунок Миколи Шапаренка. 
— а що ідея супер. Я в номер по сумочку
Марта: я подзвоню і орендую машину, бо на таксі я не хочу їхати. 
Софія: думаю, буде чудово.
Марта: окей,  Вероніка за кермом.
Ніка: Я? Ураа. Надіюсь, там на дорогу вийде Михайло Мудрик і я його зб'ю. 
Ліля: А можливо Антон?
Ніка: його трохи шкода. 
Оксана: а Мудрика не шкода? 
Ніка: вірна думка, Оксаню

Шопінг за рахунок Миколи Шапаренка? Чом б і нє. Якщо це останній наш спільний відпочинок можна і потратити його гроші. Пам'ятаю той день, коли він дав мені цю кредитну картку. А я  нею ні разу не оплачувала свої покупки. Але сьогодні виняток. 
Я швидко прокралась в номер і схопила сумочку і намагалась вийти не поміченою, але не фартануло , не повезло

Шапаренко: ти куди?
— з дівчатами веселитися. 
Шапаренко: ти не забула, що сьогодні ввечері ми виселяємося?
— я все прекрасно пам'ятаю. І ми не будемо пити. 
Шапаренко: ви і не..
— уяви собі. Все бай, бай. — я швидко вилетіла з номера. Він не уявляє, що в його балансі сьогодні буде мінус кілька нулів. 

За кілька хвилин ми вже були на місці. Ми скупилися в зарі потім пішли в книгарню. Купили собі по книжці, навіть по три книги взяли. Потім ми захотіли їсти.

Оксана: Замовляємо супер-дорогу їжу
— саме так.

ШАПАРЕНКО

— на вашу думку, як довго вони будуть веселитися? 
Денис:Не знаю
Дмитро: це буде довго, — мене почало це дратувати. Чийсь телефон безперестанку пулькав. 
— виключіть звук. Бісить.
Алекс: так це твій телефон, — я розблокував свою мобілу. І чомусь пішли мінуси в моїй карті. Великі мінуси. Мінус 500.000 гривень.
— йоптвую мать
Міша: Ей, не матюкайся
— в мене мінус пів мільйона гривень пішло .
Дмитро:  в мене тоже таке було
— як ти повернув гроші?
Дмитро: ніяк. Ліля була ображена на мене і вони пішли веселитися
— чорт. Я ж дав їй свою карту, — прийшло ще одне повідомлення. Я подивився мінус  12.000 гривень, — до того часу як вони прийдуть в мене буде на балансі 0

МАРІЧКА

Софія:  Час повертатися
Оксана: саме так. Я така рада. В мене трохи оновився гардероб. Я наїлася дорогої їжі. Плюс ми купили собі велике караоке. Я вже не дочекаюсь, коли ми приїдемо і будуть наші посиденьки і ми будемо співати.
Марта: треба було будинок купити. А то ми в квартирі живем. Сусідів будуть будемо по ночах. 
— все. Мінус 300.000 гривень на балансі Шапаренка.  Я купила будинок. Нам лишиться тільки ремонт всередині і зовні. 
Ліля:  тільки-но сказали,  а вона вже купила, — як тільки я завершила свою покупку мій телефон ожив. Дзвонив мій чоловік коханий.
Ніка: Все. Це Шапаренко?
— так. Алло. 
Шапаренко: ти уявляєш, що на ці гроші можна купити цілий будинок і ще на машину лишиться.
— а це ідея.
Шапаренко: Марусю, заспокійся. Що відбувається?
— я вирішила, раз це останні наші спільні дні, то це має бути весело. 
Шапаренко: весело? Зробити мене банкрутом? 
— в тебе зарплата кожного місяця. І плюс до того трастовий фонд.  Не бійся, не збіднієш. Все бувай. Може ще машину куплю
Шапаренко: МАРІЯ ШАПАРЕНКО, — Він там ще щось говорив, але я збила. 
Оксана: що там? 
— нічого серйозного.  Сказав, що за ті гроші, які ми сьогодні потратили можна будинок купити і ще машину на здачу. Може ще яхту.
Шапаренко: Яка яхта? 
— ви теж почули голос Колясика.
Ліля: Я говорю з Дмитром по телефону і він почув за яхту.   Так, слухаю тебе. Ми зараз скажу точну адресу.
Оксана:Як вам ідея залишити тут саму Лілю і змахатися? 
Софія: все біжимо.
Ліля: Еее
Віка: що "Еее"?
Оксана:  Перестань все Дмитру розказувати. А то наші ідеї накриються.
— їдемо в інший кінець Одеси 
Марта: Вероніка за кермом
Ніка: Опять.
Оксана: Не опять, а знову.