Частина 3

  
Вранці я прокинулася, що потрібно вибрати наряд. Бо ми з дівчатами поїдемо туди вже готові та красиві. Мій образ був з чорної міні сукні та чорних туфель. Образ Ніколі був із малинової сукні з паєтками та малинових туфельок з стрічками.  Та нюдовий макіяж з малиновими стрілками. Софійці образ був із  фіолетової сукні зі шлейфом та фіолетовими туфлями від Versace. 
Марти образ був з  блакитної сукні міні та блакитні туфельки з бантиком.

Ліля Булатова була в  небесно блакитній сукні.  Та блакитними босоніжками на перепліт.
Оксани образ складався із темно зеленої сукні з розрізом та темно зелених туфель з перлинами.

Вікторії образ складався з червоної сукні та чорних з паєтками лодочок. 
Ми сіли всі в  чорний дефендер. Як ми помістилися я не знаю. Ви, думаєте що водій була Марта, але ні. Десь дівчина знайшла водія. На передньому сидінні сиділа Марта.  На задньому Я,  Софійця, Ніколя та Оксана. Віка їхала в багажнику. Чому? Як сказала Марта вона договорилася. Щось витворила та мавпа. Ось і має покарання. Лілі повезло, бо вона їхала з чоловіком. А Віку брати Ліля не хотіла.

— в мене питання,- сказала я до Марти.

Мр:  слухаю, уважно вас, королево.

— де ти знайшла водія?

Мр: вирішила, що якщо зарплата дозволяє можна найняти водія собі. Але це тимчасово. Ви самі знаєте.

Ніка: так, звісно ти ж нікому захисника довірити не можеш.

•Defender (з англ) — перекладається, як захисник.

Мр: чому? можу.

Ніка: дась покататися?

Мр: ні. Тобі ні. Ти на Софіїній машині мене чуть не збила.

Ніка: це випадково, ти чого заді машини крутилася.

Мр: можливо багажник закривала. Для чого тобі поставили дзеркало там, — показала дівчина на дзеркало заднього виду.

Ніка: ой, було один раз.

Софія: три Ніка! Друга була я . А третя особа—  це хлопець футболіст. Слава богу, що не перетиналися з ним ще.

І тут підходить який хлопець і говорить 

Міша: це ти..

Ніка: що я ?, — і тут Вероніка згадала того самого хлопця, якого збила машиною.

Міша: ти мене чуть не вбила.

Ніка: це ти що переходить на червоне світло. І що я б ще пару разів проїхалась по тобі.

Мр: ЗДається, це я люблю по людях їздити.

Софія: цить.

Мр: ти чого мені писок закриваєш??!

Міша: не смій мене провокувати.

Ніка: що буде?

Міша: побачиш.

Ніка: це ти побачиш, Олень! — і вона взяла вилила коктейль на  хлопця.

Ми були всі здивовані і перестрашені.

Міша: ти що робиш? Ти знаєш, хто я такий?

Ніка: знаю. Прекрасно знаю. Самозакоханий, егоїст. 

Вже стемніло і я залишилась одна біля барної стійки.

Софійця: хіба ти не повинна бути з своїм тепер нареченим?

— прошу вас облиште цього самозакоханого робота. Навіть у тормоза є почуття якійсь. А він самозакоханий робот, який не визнає своїх помилок.

Мр: яких помилок?

— рік назад. Через нього я потрапила за решітку.  Робот самозакоханий.

Ніка: ти говорила з ним про це?

— про що?  він самозакоханий робот в якого немає почуттів. Машина ходяча. Може розірвати це все?  

Шапаренко: про кого говорим? — Він почув  і що мені байдуже.

— про робота самозакоханого.

Мр: Мія.

Ніка: ми підемо.

Шапаренко: значить я самозакоханий робот, який не визнає своїх помилок.

— так. 
Шапаренко: ходімо, потанцюємо.
— не хочу,  я з тобою танцювати.
Шапаренко: це потрібно заради договору,  Міє
— не називай мене так! Зрозумів?
Ми вийшли на середину танцювального майданчику. І заграла пісня «Ти є та»
—  красива пісня .
Шапаренко:так, якраз про нас. 
Ліля:  файна пісня.
Дмитро: якраз про тебе.
Ліля: ти без мене дихати не можеш ? 
Дмитро: звісно, без твоїх я тебе вб'ю чоловічку. Таке враження, що наче хочеш мене вбити.
Ліля: чому наче? Я говорю це серйозно.
Дмитро: у нас вже була така розмова.
Після танцю ми розійшлися хто куди. Наче втекли одне від одного. Але через хвилин 7 ми стояли разом з його матір'ю.
Лідія Іванівна:  Микола, я ніколи не прийму в невістки цю...
— а нічого що я тут, ви вже вечірку сьогодні провели.
Лідія Іванівна: що є то є.  Я піду попрощаюся з гостями.
Жінка вийшла.
— правда, я не можу. Ти просто сидів і мовчав.
Шапаренко: Що я мав сказати?
— хоть щось. І відвези мене додому.
Шапаренко: в гості із ними не попрошаєшся?
— впевнена, твоя мати впорається. І без мене. Так, що поїхали.
На наступний день після вечірки.
Ніка: Софія,  ким ти бачиш себе через 10 років?
Софія: відомою співачкою та Матір'ю 4 дітей.
Мр: ого. 4 дитини — це серйозно 
Ніка: ти не огокай краще скажи, якою будеш ти .
Мр: власником архітектурного бюро імені Серкана Болата
Ніка: Мія ти?
— моє майбутнє зруйнував Микола Шапаренко
Ніка: я про мрії питаю.
— мої мрії зруйнував Микола Шапаренко..
Ніка: ти зараз серйозно??
— сідайте в машину.
Ми рушили у кафе.  Сіли за вільний столик замовили кави .
— люблю суботу найкращий день, - тут мою розмову порушив мій телефон — це дзвонив шапаренко.
Я збила.
— і так на чому я зупин... Та вистачить звонити, якщо не беру, то я зайнята. 
Мр: що ти робиш?
— блокую, негідника
Ліля: дивне у тебе відношення до свого нареченого. Нагадує мене на початку шлюбу з Дмитром. Може у вас фіктивно все, а нам не признаєшся?
— перестань нести дурниці. Я проти фіктивних стосунків.
Ліля: це ти дурниці.
Шапаренко: Маріє, де твій телефон?
— на вихідному. 
Шапаренко: що? 
— те що, чув.
Шапаренко: сьогодні ти мені потрібна.  Буде вечеря. Ходімо.
Хлопець подав мені руку, але я її проігнорувала 
Шапаренко: ти знущаєшся?
— в мене вихідний. Нікуди не піду.
Шапаренко: он як? 
— так! Саме так.
Я не встигла зрозуміти що твориться, як Микола взяв підняв мене і поніс мене кудись.
— а ну пусти мене, - кричала я та била його кулаками по спині.
— самозакоханий робот, пусти мене, - крикнула я йому, і досі била його по спині.
Він запхав мене в машину. Ледве. Я копалась ногами. А коли він обходив машину я намагалась відкрити двері. Закрив падлюка.
— що ти робиш ? Ти..
Шапаренко: я
— ти егоїст, самозакоханий робот, який...
Шапаренко: не визнає своїх помилок. Це ми вже проходили давай щось нове.
— я ненавиджу тебе
Шапаренко: наші почуття взаємні, панночко.
— ідіот куди ти мене везеш?
Шапаренко:на вечерю.
— я тобі нагадаю це
Шапаренко: потрібно запам'ятати, що ти злопам'ятна.
Ми прийшли на цю вечерю. Я сіла замовила собі їсти. 
Микола зробив те саме.
— з ким ми вечеряємо?
Шапаренко: з моєю колишньою та її нареченим .
— ти дибіл. Попередити не міг?
Шапаренко: я дзвонив.
— як я виглядаю? Нормально.
Шапаренко: неперевершено. Ти перша дівчина до якої мене преревнувала  Лорена.
— її так звати?
Шапаренко: так