Частина 1

 — Ну, хитрозадий завжди придумає, як змусити Систему не втручатися. Скажімо, влаштувавши провокацію: де, наприклад, взявши того ж булочника, абияк підлатавши ногу та напоївши знеболювальним, вручити в руки щось мега-вбивче та залишити чекати мене біля будинку. І ось виходжу я з дому весь такий радісний і задоволений, а він, як чорт, вискакує з кущів із криком: «Помри, потворо!», і б'є мене в груди вогняною кулею розміром із тазик для олів'є, после чого від мене залишаються тільки голова і дві ноги в кедах. Я, звичайно, не хочу хвалитися, але думаю, що після моєї смерті багато системних озлобляться на місцевих, а якщо ще й почують, що ті готуються на них напасти...
 — Я ось слухаю тебе, і в мене аж мороз по спині. Ти страшна людина, Стрілку, ось так відразу придумавши абсолютно реальну ідею, як виправдати свої дії перед Системою. І це ж цілком мігло б спрацювати, якби ми поставили собі таку мету — адже усе як на тарілочці підніс. І дикі ревнощі булочника як мотив… А ще я впевнений, що той, скоївши вбивство, почав би кричати на весь білий світ, що він, мовляв, герой-революціонер, перший із месників. Ти краще нікому більше про таке не розповідай, інакше візьмуть до уваги, — похитав головою особист.
 — А я тому це й сказав, щоб якщо подібне трапиться, люди знали, хто в усьому винен. І одного разу хтось на зразок Степанова візьме і вистрілить вам у потилицю за скоєне.
 — А чому саме Степанов, дозволь поцікавитися?
 — Тому що як би ви до нього не ставилися, але він за своєю натурою завжди вболіває за правду. І прослуживши стільки років на такій службі, так і не скурвився. Про таких навіть запеклі урки говорять із ненавистю, але й із повагою: мовляв, по життю правильний мент. Тому, якщо його відомство забрудниться кров'ю невинних людей, то він або звільниться зі служби і спиється, або почне мститися.

 — Ну ти чого почервонів, Степанов, як дівчина? Все правильно твій друг каже, та й ми про це давно знаємо, тому й цінуємо тебе як співробітника і людину, — плеснув слідчого по плечу Володимир, голосно розсміявшись при цьому, що було йому невластиво.
 — Так, цінуєте! А підвищивши до майора, оклад колишній, капітанський, залишили, — загудів ображено слідчий.
 — Не хвилюйся, все буде. Як тільки з цією справою розберемося, обійшовшись малою кров'ю, а то й зовсім без неї, я відразу ж потурбуюся про твоє підвищення по окладу.
 — А це всіх стосуватиметься? — тут же нагострив вуха і я, почувши про можливе підвищення.
 — Тобі не здається, Стрілку, що ти нахабнієш не по днях, а по годинах? Ми й так дали тобі подвійний оклад, що суперечить службовому протоколу. А ти вже знову заговорив про надбавку. Для тебе якщо щось і світить, то не раніше, ніж через пів року. Ну все! Досить базікати, часу майже не залишилося.
 (СИСТЕМА) УВАГА!!! Повідомлення стосується всіх Призваних, які обіймають ключові посади в місті Тайфа, що впливають на основні події суспільно-політичного характеру, а також на благополуччя мирного укладу життя цивільних осіб!
 Щоб уникнути кровопролиття, ви не повинні вчиняти щодо місцевих жителів жодних провокаційних маніпуляцій, саботажу, диверсій та інших дій агресивного характеру, що сприяють насильству.
 Покарання за пряме втручання і навіть причетність до таких процесів: повне розвтілення сутності без можливості реінкарнації.
 Нагорода: подяка від Системи та особлива індивідуальна нагорода (не нижче легендарної).
 Володимир і Степанов не встигли зробити й десяти кроків від будівлі департаменту, але після появи загального повідомлення застигли як вкопані. Після хвилинного замішання Володимир повернувся і голосно промовив, звертаючись до мене:
 — Ай-да Стрілок, ай-да сучий син!

 Підпирати стіну в очікуванні моєї ненаглядної, але такої старанної в роботі Аньки мені довелося понад пів години. Та й то — вона підкотила на своєму двоколісному тарантасі прямо до входу і, навіть не помітивши мене, що нудьгував поруч, одразу кинулася всередину. Та так жваво, що мені ледь вдалося її перехопити, практично біля самих дверей. Потім, відтягнувши вбік, ще добрих десять хвилин довелося переконувати її, що у нас на сьогодні все — відгул, схвалений зверху.
 — Але у мене ж стільки справ накопичилося, коли я з ними розберуся? — бідкалася вона. — Давай після шостої, як і домовлялися. Мені якраз вистачить часу хоч щось зробити.
 — Мала, робота — це така річ, що скільки її не роби, хрін усю колись переробиш. А гусак — він гусак, не завжди буває, як і наші з тобою побачення. Мені, між іншим, теж треба дещо обговорити з мадам Суддею, поки вона ще суддя, але треба ж і тобі хоч колись приділяти увагу, а то якось недобре виходить. Так що розвертаємося на сто вісімдесят градусів і... нехай увесь світ зупиниться!
 Поки в духовці розігрівався вчорашній гусак, Аня на повну запрягла мене роботою на кухні. То подрібнити, то натерти, за тим доглянути, щоб не пригоріло, це винести, інше занести — загалом я літав по кухні, як ошпарений, намагаючись усюди встигнути, інакше пасія сердито хмурила брови і бралася мене вичитувати, як шкодливого школяра. В один із таких моментів я взяв і кинув у неї дрібкою борошна, забруднивши при цьому бездоганно чистеньку і випрасувану форму. Що тут почалося... Вона схопила те, що було під рукою (пару стебел цибулі-порею), і почала обурено кричати й хльостати мене ними по чому попало. Ну а я, як зазвичай, щоб не отримати на горіхи, почав від неї тікати, кружляючи навколо довгого кухонного столу, при цьому відбиваючись шматочками овочів та іншими випадковими залишками.
 В результаті такого протистояння кухня перетворилася на справжнє неподобство, а ми, зачервонілі, в повністю замазюканому одязі, пристрасно цілувалися, упершись у край столу, при цьому з гучним скрипом зрушивши його вбік.

 Гуска вийшла на ура! Можу з упевненістю стверджувати, що смачнішої за неї я давно нічого не їв. Втім, й інші страви, закуски та салати вразили мене своїм смаком і вишуканістю. Я наївся до такої міри, що довелося розстебнути ґудзик на штанях, інакше вони загрожували просто тріснути, але очі все ще шукали по столу, що б іще перехопити. Для нашого романтичного застілля дівчина, як зазвичай, додала пару канделябрів зі свічками і пляшку хорошого вина. Оскільки я до алкоголю ставлюся не особливо прихильно, то повний келих розтягнув на всю трапезу. А ось усе інше випила моя ненаглядна Анечка, від чого очі в неї підозріло заблищали, щічки знову почервоніли, голосок зазвучав ніжно і грайливо. А далі, витерши свої пухкі губки серветкою, вона рішуче пішла на штурм мене.
 Не знаю, чи то від тривалого утримання, чи то гуска була напхана якимись афродизіаками, але дівчина, зовсім забувши про свої принципи дочекатися першої шлюбної ночі й ледь не розірвавши наш одяг на шматки, люто впилася в мої губи з таким завзяттям і темпераментом, що, не втримавши рівноваги, ми разом зі стільцем упали на підлогу, при цьому не припиняючи любовних утіх.
 Через деякий час, коли надворі вже стало темніти, а ми з Анею лежали в її ліжку втомлені і задоволені (при цьому вона так міцно обійняла мене, ніби я збирався тікати), мені раптом згадалося, що сьогодні треба обов'язково забігти в бібліотеку, щоб здати завдання і отримати свої заслужені бали інтелекту. Але ось іти якраз і не хотілося, тому що, обійнявшись із дівчиною, я відчував таке всеосяжне умиротворення, ніби перебував у якійсь нірвані.
 — Знаєш, я завжди думала, що перший раз буде боляче, неприємно і з величезним бажанням, щоб усе швидше закінчилося. Але я навіть і мріяти не могла, що це буде настільки яскраво і до божевілля чудово. Це, напевно, тому, що ти бабій і маєш великий досвід у ліжку, гад такий! — раптом ні з того ні з сього завелася вона, при цьому боляче вдаривши мене долонею по плечу.
 — Ай! Ти чого б'єшся? Між іншим, мій досвід у ліжку зводиться тільки до того, що я можу в ньому швидко заснути. А з незайманими так взагалі вперше стикаюся. І як тільки дізнався, що ти ще «не того», навіть думати про наш перший раз було страшно: раптом під час процесу щось піде не так. А тут поглянь — вийшло навіть краще, ніж міг побажати, так тепер ще й дістаю за це.