Частина 2

 — Ну а як же інакше. Тільки дивись: під час допиту ти обов'язково повинен нам влаштувати очну ставку.— Цей пункт обов'язковий у процесі дізнання, так що не переймайся. І за можливості я залучу когось із сторонніх як понятих, щоб тобі було спокійніше. Але тільки врахуй: якщо облажаєшся...

— Що, перестанеш зі мною вітатися і на всіх парканах почнеш писати, що Стрілок — ніякий не герой, а всього-на-всього дрібний капосник, придатний лише на те, щоб зваблювати чужих дружин і влаштовувати такі ж дрібні капості їхнім чоловікам?

 — Як мінімум перестану тягати тобі із кухні бутерброди. Але ось тільки поясни мені, що ти маєш намір усім цим дійством мені показати? Я, звичайно, дещо здогадуюся, але хочу почути від тебе: що, на твою думку, має статися?

 — Нове зіткнення між системними і місцевими, але тільки цього разу нападуть місцеві.

 — Це ти так жартуєш? Але для чого це місцевим потрібно?

 — Ось для цього я до тебе і звернувся. Ти тактик, ти повинен з'ясувати подробиці і запобігти бійні.

 — Ти в цьому так впевнений? Навіть якщо просто взяти твої слова на віру, яка може бути причина для такого серйозного конфлікту? Ми ж живемо мирно, захищаємо їх від інфікованих, часом навіть ціною життя... Невже вони нам не пробачили минулої образи?

 — Я ні в чому не впевнений, Степанов. Ти, головне, не тягни з допитом, бо потім може бути пізно. А там уже дізнаємося, що місцевому люду потрібно: або помститися, або просто почати ділитися владою і повноваженнями. А може, й зовсім вигнати всіх системних із міста, тому що небезпека начебто минула. Он деякі вже не бояться і за міські ворота виходити, та порпатися в руїнах у пошуках здобичі. Хоча, може бути, й таке, що мої підозри і яйця виїденого не варті, даремно тільки кіпішую.

 — Так, ти мені це кидай! Раз уже почав, то й доводь до кінця. А ось щодо решти... Ти вважаєш, що інфіковані незабаром повернуться?

 — Упевнений. І це буде щось нове й ще веселіше, так що тобі й твоєму відділу варто було б підготуватися. Я думаю, попереду на нас чекають непрості часи.

 — До чого готуватися, Стрілку?

 — Ну ти й запитав... тут можна гадати — не перегадати. Створи аналітичний відділ із пари розумних хлопців, якщо у вас, звичайно, поки такого немає, і нехай розробляють правдоподібні робочі версії з чіткими й продуманими варіантами нейтралізації як наслідків, так і можливості запобігання ймовірній загрозі. Ну і з огляду на їхні висновки реорганізовуй внутрішню й зовнішню структуру департаменту, щоб у разі небезпеки бути готовими до протидії будь-яким видам загроз, а не тільки в свисток свистіти та строєм марширувати. Я б на твоєму місці почав більше залучати системних із найрізноманітнішими можливостями, але суворо підзвітних Системі, щоб уникнути свавілля й непокори.

 — Так може, візьмешся?

 — Ти що, хворий? У мене ж П'яточка! А морока з нею вимагає стільки сил і самовіддачі, що керівництво відділом зійде за легку й приємну відпустку. Так, ніби все написав, підписав. Давай ще відбитки перевіримо, щоб мені спокійно спалося, та й піду я — треба ще кудись зайти.

 — Знаю я твоє «кудись». Знову підеш Ані голову морочити.

 — Ти давай не бурчи, а справу роби. Я тобі ідею підкинув, тепер думай, як все правильно зробити, щоб запобігти кровопролиттю. І якщо все зробиш належно, гляди — й до кінця року полканом станеш. Тоді я точно з твоєї лисої голови не злізу, але свої законні сто грам так чи інакше з тебе витягну.

 — Якщо швидше в труну мене не заженеш своїми божевільними ідеями, які, на жаль, дуже часто справджуються.

 За хвилину до кабінету підійшов огрядний чоловік у зашморганому халаті невизначеного кольору і зняв мої відбитки, намастивши руки якоюсь темною гидотою, що не відразу змивалася. На тому ми зі Степановим і попрощалися, домовившись, що він не буде затягувати з допитом крамаря, а я постараюся якнайшвидше зловити Спритного Чома, щоб уже почати збирати доказову базу своєї фантастичної версії. Перед тим як піти, я ще раз міцно потиснув слідчому руку, щоб і на його долю залишити трохи клопоту з незмивною фарбою, і пішов собі. Але як тільки за мною зачинилися двері, в голові пролунав «дзинь», і перед очима з'явилося Системне сповіщення:

 (СИСТЕМА) Увага! Пункт 1 — Ви взяли на себе зобов'язання якнайшвидше розшукати неповнолітнього безпритульного хлопчика на прізвисько Спритний Чом і доставити його до департаменту юстиції для визначення та виявлення в біополі цього індивіда присутності унікальних функцій.

 Пункт 2 — За вашого повного сприяння певний крамар Сугур на подальшому допиті в департаменті юстиції повинен визнати свою причетність до організації або групи осіб, що складаються з корінних жителів Терри, які готують збройне протистояння із застосуванням особливих здібностей, що можуть спричинити численні жертви як з одного, так і з іншого боку.

 Увага! Якщо пункт 1 або пункт 2 не будуть виконані протягом трьох днів, до вас будуть застосовані штрафні санкції у вигляді шестимісячних робіт на користь департаменту юстиції, без виплати заробітної плати. Ваше тимчасове утримання (харчування, обмундирування, ліжко-місце в казармі) візьме на себе фінансовий відділ департаменту юстиції.

 У разі якщо буде виконано Пункт 1, але не Пункт 2, покарання залишається незмінним. Якщо буде реалізовано Пункт 2 без Пункту 1, завдання буде зараховано як виконане не повністю. У цьому випадку покарання до вас не буде застосовано, оскільки Пункт 2 вважається пріоритетним, але й заслуженої нагороди ви не отримаєте.У разі виконання Пункту 1 і Пункту 2 у найкоротший строк, а також отримання необхідної інформації в повному обсязі, на вас чекатиме відповідна нагорода від муніципальної влади міста і окрема — від самої Системи.

 (СИСТЕМА) Здійснюйте різноманітні героїчні діяння на благо міста, і на вас чекатимуть цінні та унікальні нагороди, гідні відважних героїв!