Розділ 58. Війна за свідомість

Здавалося, після арешту Нетопира Україна мала зітхнути з полегшенням. Зрадник викритий, правда перемогла, президент особисто підтримав «Бюро довершення». Але ворог діяв швидко й жорстоко: він не міг не зреагувати на втрату свого головного агента. Тому були наслідки, які примушували їх діяти швидко і рішуче.

Уже наступного дня інформаційний простір вибухнув. Усі канали, підконтрольні Москві та її агентам, почали масово поширювати одне й те ж:

— «Нетопир став жертвою змови!»

— «Бюро довершення» — це секта, що контролює президента!»

— «Ангели» працюють не на Україну, а на власні інтереси!»

Соцмережі рясніли «свідченнями очевидців», які нібито бачили, як «Бюро» фабрикує докази. Вкиди були настільки професійні, що навіть прості люди починали вагатися: а чи справді вони на правильному боці?

Президент скликав екстрене засідання. Він виглядав виснаженим, але зібраним.

— Ворог б’є по найболючішому, — сказав він. — По довірі. І якщо люди почнуть сумніватися, ми втратимо більше, ніж на фронті. Нам потрібна протидія ворогу з середини, щоб по можливості появу зрадників на всіх рівнях влади.

Андрій розгорнув кілька графіків і карт.

— Це не хаотична кампанія. Вони підготувалися. Є мережі ботів, підключені десятки фейкових ЗМІ, навіть деякі реальні журналісти вже працюють проти нас. Вони б’ють у дві точки: авторитет президента і репутацію «Бюро довершення». І зауважте, вони працюють цілком легально використовуючи відкриту політику України, в власних, збочених і дуже небезпечних для України цілях.

— Це спланована війна проти свідомості, — додав Ілля. — Вони хочуть, щоб ми самі зруйнували власну державу через недовіру. Тобто вони розворушують і насаджують і фіксують в українському суспільстві негативну думку про українське керівництво, тобто по принципу: -- ніж гірше тим краще.

Назар мовчав, але його очі світилися тривогою. Він відчував коливання в серцях мільйонів українців: сумніви, страх, розпач. Це було немов шкідливий гул, що заповнював повітря і заглушував навіть всі здобутки і перемоги України..

Прокл підняв руку, вимагаючи тиші.

— Господь попереджав мене. Він казав: «Твоє завдання — вивести зло на чисту воду». Ми викрили Нетопира, але тепер темрява прагне сховати правду під горою брехні. Ми не повинні дозволити цьому статися. Тим більше ми пізнали всіх агентів, які мусили написати радикально проти влади, тому що Нетопир їх всіх все одно здасть. Це своєрідна перемога і її гріх не використати.

---

Тієї ночі «Бюро довершення» працювало без відпочинку. Андрій розшифровував походження фейкових новин, викриваючи схеми їхнього поширення. Ілля відстежував IP-адреси й знаходив докази їх зв’язку з російськими центрами дезінформації. Також документально підтверджував фінансування, цих осіб москалями, що давало повід, відкривати кримінальні справи і брати їх під варту. Лідія та Анріан працювали в цій сфері, спілкуючись із журналістами, збираючи інформацію про тих, хто свідомо чи несвідомо підживлював брехню.

Олег створив систему моніторингу, яка в реальному часі відслідковувала всі маніпуляції. На його екранах світилася мережа, немов павутиння диявола.

— Дивіться, — пояснив він. — Один сигнал з Москви, і за кілька хвилин сотні акаунтів починають повторювати одне й те саме. Це як хор темряви.

— І ми маємо змусити цей хор замовкнути, — відповів Прокл.

---

Наступного дня ворог наніс удар в саме серце. У мережі з’явилося «відео», де президент нібито зізнається у підконтрольності його «Бюро довершення». Монтаж був зроблений настільки майстерно, що навіть досвідчені експерти з першого погляду засумнівалися. Люди почали масово поширювати запис із підписами:

— «Ось, дивіться! Вся країна в руках фанатиків!»

У містах почалися мітинги. Люди вимагали пояснень. Ворог тішився: зерно сумніву дало паростки.

Президент виступив із зверненням:

— Це фальшивка. Я ніколи не говорив таких слів. Але ворог робить усе, щоб роз’єднати нас. Не вірте тим, хто сіє брехню.

Та його голос тремтів, і це бачили всі. Тому призеденту необхідна була підтримка і він її отримав.

— Ми маємо діяти жорсткіше, — сказав Назар. — Не тільки спростовувати, а й показувати і доказувати правду. Люди повинні побачити, що ми сильніші не зважаючи на брехню ворога.

---

Тоді Прокл вирішив: настав час діяти відкрито. Наступного вечора він виступив у прямому ефірі національного телебачення. Його постать у білому сяйві з’явилася на екранах мільйонів.

— Народе України, — промовив він. — Ви сумніваєтеся, бо ворог нашіптує вам брехню. Але я кажу вам: це ми несемо правду. І щоб ви знали — ми нічого не приховуємо. Тому все підтверджено документально.

І він показав записи передач Нетопира. Не лише уривки, а повний матеріал: як той відкривав канал, як надсилав документи, як домовлявся із «контактами». Все було чітко, з доказами, які не залишали простору для маніпуляцій.

У цей момент Назар відчув, як хвиля полегшення пройшла крізь серця людей. Сумніви відступали, мов туман перед сонцем. Лідія повідомила, що мітинги стихли, а чесні 0журналісти, які раніше мовчали, тепер почали говорити: «Так, це правда. Ми бачили». Тобто чесні журналісти, відкинувши страх починали активно просувати правду.

Ворог спробував атакувати ще, але цього разу кожна брехня розбивалася об доказ. Ілля й Олег миттєво ловили підробки, Андрій викривав їхні джерела, а Анріан і Лідія приносили підтвердження від свідків.

---

Президент знову зібрав команду. Він виглядав інакше — тепер не виснаженим, а рішучим.

— Я бачу, як ви боретеся. І я знаю: Україна переможе, тому що це боротьба не лише на полі бою, а й у серцях. Бо з вами правда.

Він підписав новий наказ: створення спеціального центру інформаційної безпеки під керівництвом «Бюро довершення». Відтепер уся державна система мала їхню підтримку та контроль над інформаційним простором.