Розділ 54. Ангел Довершувач

Ранок почався тихо. Місто, яке ще вчора тріпотіло від загроз, сьогодні здавалося спокійним. Але у штабі «Бюро довершення» тиша була лише фасадом. Прокл стояв на балконі, дивлячись на ранкове місто, і відчував, як невидимі нитки зла тягнуться крізь вулиці, офіси та квартали. Диявол, який невтомно прагнув підмінити добро, вже почав руйнувати все, що було створене стараннями людей, — безжально, майже непомітно, за допомогою підкупу, брехні та страху. Але Бог був скрізь, в усьому і в усіх відразу. Навіть в дияволі теж, знаючи його достеменно з середини і Міг в будь який момент зупинити його. Але Він обрав Прокла для цього.

— Вони думають, що можуть замінити світло темрявою, — тихо промовив Прокл сам до себе. Його слова несли не гнів, а тверду рішучість. — Але Господь послав мене сюди, щоб зупинити диявола, там де він перебільшує свої повноваження, тобто руйнуючи вже довершене добро. Да заборонить йому це робити Господь, тобто я з волі Господа.

«Бюро довершення» стояло позаду, тобто всі її члени і готові до дії. Прокл знав: сам він не може керувати всім, але його завдання — організувати боротьбу, з’єднати людей і ресурси, спрямувати їхню силу туди, де зло перевищує дозволене. Кожен член бюро став інструментом у його руках, але дії команди завжди були підкорені вищому закону — волі Божій.

— Андрію, — звернувся Прокл до аналітика, — нам потрібен повний аналіз ситуації по всьому місту. Знайди точки, де вже почали руйнувати добро, і покажи нам зв’язки, які ведуть до цих місць.

Андрій вже підключив систему штучного інтелекту. Машини обробляли гігантські обсяги даних: фінансові потоки, дзвінки, електронну пошту, мережі продажу та розподілу ресурсів. Алгоритми самі могли виявляти аномалії, підозрілі взаємозв’язки, але кінцеве рішення завжди залишалося за людиною. Прокл уважно переглядав картографічні моделі та графіки. Кожен сигнал був інтерпретований через його досвід, інтуїцію і, що найважливіше, через відчуття справедливості, дане Богом.

— Лідія, Анріан, — звернувся він далі, — нам потрібні свідки і інформація на місцях. Там, де інтелект показує аномалії, ви станете очима і вухами команди.

Назар, ангел, стояв поруч. Його дар дозволяв відчувати невидимі потоки людських емоцій і намірів. Кожен крок диявола, кожена спроба зруйнувати благо, не залишалась непоміченою. Але Назар не втручався самостійно; він підпорядковувався плану Прокла, який, в свою чергу, діяв по волі Господа.

— Ми працюємо як єдине тіло, — пояснював Прокл, — а не як окремі частини. Машини дають швидкість, люди — розум і мудрість, а Бог — напрямок. Наша задача — не просто зупинити зло, а довести, що зло є зло. Воно не може підміняти істину, не може викривлювати добро, яке вже створене. І над усім керівництво Бога і не дай Бог тобі подумать, що Він неправ.

Ілля та Олег забезпечували захист та цифрову безпеку. Закладки, пастки, контроль доступу — нічого не залишалося поза увагою. Але їхні дії були лише частиною великого механізму. Кожна поразка або успіх на місцях миттєво співставляли з даними штучного інтелекту, створюючи живу карту добра і зла, яку координував Прокл.

— Ми знаємо, хто перший намагається зруйнувати благо, — сказав Прокл, дивлячись на голографічні проекції міста. — І ми стаємо на його шляху. Не для власної слави, не для влади, а тому що так волить Господь. Кожен удар по злу — це відновлення справедливості. Кожен рятівний крок — доказ того, що світло завжди сильніше.

І тоді Прокл вперше відчув, що «Бюро довершення» стало більше, ніж просто командою. Це був інструмент у руках ангела, посланого на землю, щоб організувати боротьбу там, де темрява переступає межі дозволеного. Людські серця, розум і машини підкорялися його керівництву, але все це діяло у межах Божої волі. І як тільки зло намагалося розтоптати добро, Прокл, ангел‑Довершувач, завжди ставав на його шляху.

Місто не знало про його присутність, але воно відчувало її. Тінь, що намагалася премогти світло, зупинялася перед невидимою силою. І Прокл знав: справжня перемога — це не тільки боротьба з людьми, а і відновлення порядку і довершення і захист добра, яке вже створене.

— Бюро, — промовив він, дивлячись на команду, — ми починаємо нову фазу. Нехай зло знає: кожен його крок під контролем. Ми доведемо, що темрява не має права руйнувати світло, бо є сила, яка сильніша за будь-який страх і будь-яку хитрість.

Члени команди мовчки кивнули, всі по різному але разом як команда однодумців. Вони знали, що ця битва лише починається. Але з Проклом на чолі, з людським розумом, штучним інтелектом і Божою волею, вони були готові протистояти будь-якій темряві.