РОЗДІЛ 16. ЯК ПРОКЛ ЗРУЙНУВАВ ІМПЕРІЮ НЕКОДИМА

Прокл знав: імперію Некадима неможливо було знищити одним ударом. Це була не лише людина, а ціла система, побудована на страху, брехні, підкупі та шантажі. Десятки років він укріплював свій трон, пов’язуючи чиновників і політиків, бізнесменів та журналістів, суддів і навіть священників зобов’язаннями, гріхами, компроматом.

Але Прокл був «довершувачем». І він відчував у серці: його справа не помста, не власна перемога, а здійснення Божої справедливості. Він мав звільнити тих, кого утискав Некадим — вдовиць, інвалідів, пенсіонерів, простих і наївних людей, яких хитрий шахрай позбавив даху над головою та засобів до існування.

Пошук союзників

Першим кроком Прокла було відшукати серед чиновників тих, хто колись сам постраждав від Некадима. Це здавалось дивним: як могутній «король тіней» міг скривдити тих, на кого спирався? Та істина полягала в тому, що навіть своїх наближених він бачив лише як знаряддя. Хтось втрачав посаду через його підлі інтриги, когось він шантажував, когось кинув напризволяще.

Прокл зустрічався з ними тихо, без свідків. І диво було в тому, що йому вдавалось переконати їх у найголовнішому: якщо вдарити одночасно і раптово, Некадим не встигне використати свої карти. Його імперія трималася на страху, але якщо страх забрати, залишиться лише гнила оболонка.

— «Ви боїтеся його компромату, — казав Прокл. — Але подумайте: якщо виступимо разом, раптово і гучно, він не зможе боротись з усіма. А головне — цього разу з нами Бог».

ЙУого слова мали силу. Люди, які роками жили у тіні страху, вперше відчули промінь надії.

Викриття через правду

Наступним кроком стала мережа. Прокл добре розумів: у часи, коли інформація швидша за кулю, соціальні медіа — це зброя. Він зібрав факти, документи, свідчення й особисті історії тих, кого обдурив Некадим. Особливо важливою була справа з викраденими книгами й науковими працями.

Прокл зібрав авторів, які не боялися свідчити. Вони записували відео, писали пости, викладали докази. І в один день, за таємно спланованим графіком, все це вибухнуло в мережі.

Інтернет закипів. Відео переглядали сотні тисяч людей, історії миттєво поширювались. У суспільстві, яке раніше бачило в Некодимі «благодійника», почали відкриватись очі: перед ними поставав образ грабіжника, шахрая, людини, яка десятиліттями глумилася над чужими долями.

— «Цього разу все вийде, бо з нами Бог», — повторював Прокл і його союзники.

Контратака темряви

Але Некадим не збирався здаватися. Його імперія відразу запустила чорний піар. Підкуплені журналісти називали Прокла фанатиком, божевільним, навіть агентом чужих спецслужб. Почали поширювати сфальсифіковані «докази» проти тих, хто свідчив.

Диявол діяв через свого слугу. Проти Прокла піднімались потужні сили. Йому погрожували, його бізнес намагались знищити перевірками й штрафами. У соцмережах на нього лили бруд, а на вулиці він почав помічати стеження.

Це була вже боротьба не на життя, а на смерть. І Прокл розумів: тут грає не лише людина, а сам князь темряви.

Стрімкість і напір

Та він не відступив. У його стратегії головним було — діяти швидко. Кожен день зволікання міг коштувати перемоги. Він тиснув на союзників:

— «Напор і стрімкість! Він сильний лише тоді, коли ми мовчимо й боїмося. Якщо ми будемо швидкими, він не встигне нічого зробити».

Справу було подано до суду. Прокл заздалегідь підготував десятки позовів від ошуканих людей. Судді, які боялися Некадима, цього разу були поставлені перед фактом: громадськість уже знала правду. А будь-яка їхня несправедлива дія могла обернутись проти них самих.

Зворотній удар

Паралельно в мережі розгортався рух. Тисячі людей почали ділитися власними історіями про несправедливість, про втрачене майно, про книги та ідеї, які у них вкрали. Ім’я Некадима стало синонімом злочину. Його меценатські акції виглядали тепер як фарс.

Тиск був неймовірний. Чиновники, які раніше клялися йому у вірності, тепер кидали його, рятуючи власні шкури. Друзі відверталися. Імперія хиталась.

Остання битва

Але диявол не кидає своїх так просто, він їх захищає. Проклу погрожували вбивством. Одного вечора, коли він повертався з притулку, на нього напали. Та він встояв, тому що був не сам. На відстані його охороняли ,, Баптисти Євангелісти '' і вони вчясно втрутились. Нападників вдалося скрутити і затримати, що додало додаткові звинувачення. І= в тому нападі Прокл побачив останній відчайдушний спротив темряви.

Прокл молився і відчував: «Бог зі мною, і тому я не боюся».

І справді — коли суд оголосив рішення про арешт Некадима, вся імперія впала за одну ніч. Його майно було арештоване, нерухомість повернули багатьом ошуканим людям. А головне — суспільство побачило, що зло може бути повалене, якщо виступати разом і діяти під Божим світлом.

Довершення

Прокл не святкував як переможець. Він знав, що лише довершив справу, яку йому доручив Господь. Люди бачили в ньому простого бізнесмена, що зробив неможливе. Лише він сам знав: у цій битві переміг не він, а Бог, який послав його як «довершувача».

І хоча боротьба з Некодимом завершилась, він відчував: попереду нові випробування. Бо диявол не складе зброї, доки світ існує.