Диво.

Я зайшла в кімнату свого батька, він забороняв мені сюди входити і я хотіла зрозуміти чому..

Заради цікавості, я вирішила пошукати щось в його речах.. Я знаю, що це неправильно, але ж він може щось приховувати. Він не може просто так мені щось забороняти.

- Фух, я продивилася наче все, але нічого немає.. 

Як тут я подивилася на саму верхню полицю. 

- Я зовсім забула про неї. Ну, наче книжки тут, нічого більше немає, але ще більш детальніше подивлюся. 

І тут я бачу, що за книжками була якась мапа... На ній були намальовані олівцем позначки, а на задній стороні якийсь текст на древньо-єгипетській мові + роззшифрування тексту.. Дуже дивно, батько не вивчає цю мову і ніколи не цікавився Єгиптом.. Стоп, а може, це моя мати залишила для мене?

15 років тому

- Жадане, я хочу тут залишити ще одну мапу, на якій багато позначок та підказок, якщо мене раптом не стане та я не буду довго з'являтися, будь ласка, шукай мене заради нашої донечки..

- Еріко, як ти це уявляєш, я покину донечку і буду шукати по всьому Єгипту та пірамідам тебе? Це дуже складно.. З Єлизаветою може статися щось погане, це дуже ризиковано.

- Жадане! Якщо я тобі не важлива, так і скажи. Значить віддай цю карту донечці, коли вона виросте, нехай закінчить мою справу..

- Як ти це уявляєш, люба? Може вона не хоче це робити, бо в неї буде образа на тебе, що ти її покинула.. Цю мапу я сховаю подалі, вона її не знайде.

Наш час

Я забрала цю мапу до себе в кімнату, сподіваюся, батько не побачить. Він довіряє мені, тому як я зрозумію цю мапу краще, то відразу поверну її на місце..

- Донююю! Я бачу ти вже вдома, ти поїла, як шкільний день? 

Я швидко біжу в свою кімнату, ховаючи мапу та відповідаю батькові у відповідь:

- Тато, так я вже вдома. Я не хочу їсти, буду робити уроки, приємної вечері!

Діставши знову мапу, я була в шоці, від кількості позначок.. Мабуть, буде складно це все розшифрувати, але я зможу. Треба скоріше завтра розповісти все Наталці, думаю вона буде в захваті і допоможе мені чимось!

Ранок наступного дня

Мені не терпілося все розповісти Наталці, тому я швидко поклала собі пару бутербродів в рюкзак, поцілувала батька та побігла на автобус. Я прийшла вчасно. 

В цей день у мене був чудовий настрій.. Я приємно шокована, що знайшла хоч краплинку чогось від моєї матері, бо я лише знала її ім'я і як сильно вона любить пригоди.  Гадаю, я вся в неї!