Пошуки продовжуються

Таня швидко та зосереджено працювала за комп’ютером, переглядаючи клієнтську базу. Раптом її слух вловив голос директорки Ірини, що зустрічала чергового клієнта. Ура! Нові грошики плили до агенції, а отже і до її зарплатні. Голос чоловіка також здався менеджерці знайомим. Спочатку вона не повірила власним вухам, а потім й власним очам. До зали увійшов Сергій!

 Чоловік був у гарному настрої, мав чудовий вигляд і смачно пах міцними парфумами. Невже він з’явився до неї на роботу аби знову вмовляти її покинути Арнольда й бути разом? Вона вирячила на нього очі, мовляв що ти тут взагалі робиш, навіщо прийшов? Та цей нахаба вдавав ніби зовсім не помічає її сигналів і продовжував спілкуватися з пані Іриною, роблячи останній компліменти. Потім вони зачинилися у її кабінеті. І здивована, нічого не розуміюча дівчина залишилася сидіти на своєму робочому місці, геть забувши про обов’язки.

Цікаво, навіщо Сергій прийшов сюди? Чому вони залишилися з директоркою удвох? Про що їм взагалі розмовляти? Від роздумів її відірвав звук дверей, що відчинилися. Пані Ірина впевненою ходою цокотіла величезними підборами прямо до її столу, чоловік за нею ледь поспівав.

— Тетяно, до нас повернувся наш улюблений колишній клієнт! — Радісно представила вона Сергія.

Менеджерці здалося, що все це якийсь театр абсурду, сон, зорова та слухова галюцинація.

— Доброго дня, пане Сергію. Так, я Вас чудово пам’ятаю. — Голосом, позбавленим всяких емоцій, відповіла дівчина.

Директорка поглянула не неї з німим докором. Мовляв з постійними клієнтами потрібно були ввічливою та привітною.

— Нажаль, Сергію поки що так і не вдалося знайти кохану, тому він вирішив звернутися до нас знову. — Вона повернулася до чоловіка і поправила йому комірець. — І правильно зробили!

— Завжди раді. — Безрадісно відповіла шокована Тетяна.

— Так, залишаю вас на одинці, ви поки що поспілкуйтеся! — Сказала пані Ірина й знову юркнула до свого кабінету.

Менеджерка зібрали розхристані думки до купи й промовила:

— Яку наречену бажаєте знайти?

— Ми вже на Ви? — Здивувався чоловік.

— Взагалі-то я на роботі. — Крізь зуби процідила вона.

— Але ж твоя церберка-начальниця зараз не стоїть над душею, так що можемо нічого не вдавати і спілкуватися як звикли! — Посміхнувся Сергій.

— Спілкуватися як хто? — Уточнила дівчина.

— Як старі добрі знайомі. Як друзі. — Подумавши, додав він.

Всередині у Тані все просто палало! А вона, дурненька, ще й подумала, що чоловік прийшов до неї добиватися її серця!

— Як швидко ти налаштувався на нові стосунки! — Пирхнула менеджерка.

— Чому б і ні? — Чоловік випромінював спокій і оптимізм. — Я людина вільна. Самотня. Давно мрію знайти свою другу половинку.

— А ще зовсім недавно це місце було вакантним для мене! — Дівчина злилася та дратувалася.

— Ну, так ти ж відмовилася! І що тепер, ти пропонуєш тримати мені довічний целібат?

— Та ні. Але я завжди думала, що потрібен час аби забути людину, яка подобається. — Таня почувалася незручно через необхідність щось пояснювати.

— Чи може мені, ніби вдівцю, вичікувати декілька років? Може сорок днів вистачить? _ Запитливо підняв брови Сергій.

— Мені бридко від твого цинізму! — З огидою подивилася на нього менеджерка. — Для тебе немає нічого святого.

В очах чоловіка танцювали хитрі вогники:

— Взагалі-то, я не у паломницькому поході, я шукаю кохання. І сплачую за це чималенькі кошти. — Потер пальці він.

Дівчина вирішила грати за правилами, які намагався встановити Сергій:

— Вибач, що помилково подумала, ніби тебе можете цікавити ще щось окрім кохання за гроші! — Підколола вона його.

— Все добре! Ми всі помиляємося.

— Це точно! — Сказала вона й поставила склянку так, що з неї аж хлюпнула вода на стіл.

— І так, може ми нарешті перейдемо до моїх побажань? У мене не так вже й багато вільного часу сьогодні. — Подивився на годинник Сергій.

— Авжеж! Які побажання будуть цього разу? Вага до сотні? Чи ти вже не перебираєш?

В цю мить чоловік не витримав і голосно розсміявся на весь офіс. Інша менеджерка, що сиділа неподалік і розмовляла з клієнткою, обернулася на його регіт.

— Навпаки! — Промовив чоловік. — Мої бажання дуже і дуже змінилася.

— Справді? — Здивувалася вона. — І що саме змінилося? Розкажи мені, яка вона? Жінка твоєї мрії!

— По-перше, вона дуже висока. Зріст від 180 см, не менше.

— Ого, це щось новеньке, не знала, що тобі подобаються саме такі!

— Всім чоловікам подобаються дівчата модельної зовнішності. — Просвітив її Сергій.

— 180 – це точно про зріст? Не про вагу? — Уточнила Таня.

— Це точно про зріст. — Запевнив він. — На вазі я не розуміюся, але мені потрібні форми. Розмір так третій грудей. Стегна повинні бути виразними, особливо у порівнянні з талією.