Мадам Абель

Останнім часом Арнольд відчував слабкість, головний біль та постійні запаморочення. Він пояснював собі це тим, що змушений постійно затримуватися в університеті і паралельно готуватися до весілля. Вперше в житті він не радів активним та допитливим студентам. А вони, як назло, зліталися до нього, мов мухи на мед. Потрібно було терміново писати наукові роботи та статті, перевіряти гіпотези для майбутніх дипломних, радити літературу та виправляти помилки. Буває таке, що й не допросишся, а тут просто тобі приступ навчального ентузіазму!

Аріна подала доцентові ромашковий чай й промовила:

— Тримай! Виглядаєш кепсько. Зовсім щось себе не бережеш, Борисовичу!

Він подякував і зробив декілька ковтків теплого напою, навіть не відриваючись від прочитання паперів, що купою височіли на столі.

— Допомогти? — Запропонувала поміч аспірантка.

— Ні-ні, дякую.

— Послухай, якщо ти втратиш свідомість від перевтоми, то твоя майбутня дружина мене не пробачить. Скаже, що я недогледіла й відмовиться брати в дружки!

— Ні. — Посміхнувся чоловік. — Таня не така. А ти ще маєш зловити букет квітів на весіллі.

— Обов’язково, бос!

Арнольд Борисович болісно примружив очі й взявся за шию, що затекла від тривалого і незручного сидіння. Дівчина підійшла до нього ззаду, поклала долоні на потилицю й почала масажувати шию та голову.

— Як добре… Біль в прямому сенсі, як рукою знімає!

— Зараз трохи розженемо тобі кровообіг.

— Ти – моя рятівниця!

— Подякувати мені можна кавою або кухлем пива після робити. — Посміхнулася Аріна.

— Сто років не пив пива! — З ностальгією промовив доцент.

— Це потрібно негайно виправити!

Увечері, тільки-но вийшовши з університету, вони вирішили прогулятися декілька зупинок пішки, подихати свіжим повітрям. Після чого зайти до пабу. Там молоді люди замовили собі темне пиво з кільцями панірованої смаженої цибулі.

— Як смачно! — Зголоднілий Арнольд залюбки наминав закуску і запивав напоєм з легкими нотками гірчинки та меду.

— Інколи корисно надавати перевагу поганому. — Підморгнула йому аспірантка.

Чоловік, сфокусований на їжі, навіть не помічав неприкритих потуг флірту з боку Аріни.

— Ну що ти, влаштовуватимеш парубоцьку вечірку напередодні свята?

— Можливо, як акт вшанування традицій, що склалися історично. — Задумався доцент. — Покличу декілька друзів з кафедри та Сергія, думаю вистачить.

— Ти вже замовив тортик з танцівницею? — Солодко промовила дівчина.

— Ні, найкращий десерт чекатиме на мене після весілля.

Від цих слів Аріну аж покоробило й вона вирішила тактично промовчати.

— А ти поділишся зі мною програмою на дівич-вечір? Що цікавого придумала моя Тетянка? Банально запросити танцівників чи буде щось більш незвичайне?

— Навіть не знаю. Про це ми ще не говорили. Поки що обираємо сукню.

— Ніколи не розумів оцих ваших жіночих вагань стосовно одягу. Сподобалося, підійшло за розміром та й все, потрібно брати!

— Як у вас, чоловіків, все просто!

— Навіщо ускладнювати?

Дійсно, навіщо ускладнювати? Аспірантка навіть подумала про те, щоб зізнатися йому у всьому. Але вчасно зупинилася. Розсудливість взяла верх над емоціями.

***

Коли дівчина опинилася вдома, то негайно зателефонувала мадам Абель. Вона швидкими кроками вимірювала кімнату туди й назад. Синє волосся підплигувало пружними хвилями в такт рухам.

— Алло! Мадам Абель слухає Вас. — Почула вона у слухавці.

— Чому Ви так довго не відповідали?

— Я працювала. Закінчувала сеанс. — Розміреним тоном людини, що ніколи не поспішає, промовила жінка.

— Я плачу Вам такі гроші і зовсім не бачу ефекту! Де він?!

— Потрібен час, люба. Я попереджала, що ситуація складна, ти прийшла надто пізно. Подякуй, що я взагалі взялася за цю справу. Мої більш слабкі колеги одразу б відмовились. 

— Але він не звертає на мене жодної уваги, мадам Абель! — Ображеним дівчам заскиглила аспірантка.

— Ти повинна напрацьовувати терпіння. Потім він почне бігати за тобою, ніби пес на прив’язі.

— Скоріше б!

Жінці набридала ця розмова, але вона не могла втратити вигідну клієнтку.

— Разом з силами ми працюємо над цим. Твоя задача продовжувати постійно додавати краплі до напоїв, жодних пропусків. Навіть на день. Інакше дія зілля почне слабшати.

— Я додаю. Але Арнольд почувається погано останнім часом. Ви впевнені, що ті краплі безпечні для здоров’я?

— Абсолютно! Навіть корисні. Рецепт, перевірений роками. Все життя підливаю своєму чоловіку і купаюся у коханні, просто купаюся! А те, що твоєму Арнольду стає погано – це добре. Значить сили борються, його організм відторгує чари тієї відьми Тетяна. А  вона сильна відьма! Повір, що я на цьому добре знаюся.