Зустріч з Арнольдом Борисовичем

Нарешті зірки зійшлися: у Арнольда Борисовича пройшли всі наукові конференції, заплановані на найближчий час, Таня також владнала невідкладні справи на роботі. Тепер ніщо не заважало їм зустрітися. Хоча чоловік навіть й не здогадувався про те, як йому планують влаштувати особисте життя. Просто одного разу синьоволоса аспірантка Аріна запропонувала заїхати разом до її брата Сергія, познайомитися та відпочити після напруженого тижня.

         Він погодився. Аріна йому подобалася, не дивлячись на свою юнацьку зухвалість у виборі кольору волосся й висловлюваннях. Вона була розумною та наполегливою. До того ж мала гарну тілобудову: струнка, з тонкими руками й акуратними, але виразними формами. Її обличчя мало трохи дитячий вигляд і вона володіла такою рідкісною в наш час здатністю дивуватися та відчувати захват. Чомусь інших нічого в житті вже не вражало, так, ніби вони знали все наперед. Доцент відверто не розумів навіщо таким людям взагалі йти в науку, якщо не відчуваєш потягу до нового, не прагнеш зробити якесь відкриття чи зрозуміти те, над чим десятки і навіть більше років, люди працювали ще до тебе.

         Проявити власні почуття до аспірантки він не наважувався. Так, їх спілкування вже давно вийшло за межі університетських стін, вони потоваришували. Але все одно він не відчував у відносинах тієї легкості і теплоти, при наявності яких можна сміливо зізнатися у симпатії, не боячись бути незрозумілим чи осміяним. Внутрішній голос підказував йому, що не варто поспішати аби не зіпсувати все. Попереду у них майже чотири роки тісного спілкування. Час самостійно розставить усе по своїм місцям.

***

         Таня з подивом зловила себе на думці, що відчуває хвилювання напередодні знайомства. Давно вона не помічала за собою нічого подібного. Робота в шлюбній агенції позбавила її романтичності й змусила дивитися на більшість речей практично. Дівчина чудово розуміла, що труднощі та перепони люди полюбляють переважно на сторінках романів та у кіно. Так, щоб кохання проходило у страшенній боротьбі, все і всі довкола заважали поєднатися двом люблячим серцям. Але врешті-решт, пройшовши випробування та загартувавши власні почуття, вони не лише об’єднувалися, а й навіть залишалися разом назавжди.

         В житті ж все інакше. Зазвичай, бути разом людям не заважає нічого, окрім власного егоїзму, бажання скандалів та ревнощів, а ще самоствердження. Стосунки з таким «букетом» існують, інколи дуже довго, але, приречені на загибель, вони все одно розпадаються. Ми залишаємося поряд з тими, з ким нам внутрішньо комфортно, легко та весело. З ким ми не почуваємося другим ґатунком, тимчасовим варіантом в пошуках кращого майбутнього або заміною болючому минулому.

Складність в тому, що інколи люди намагаються купити кохання, і не лише грошима. Інколи ми намагаємося вдавати з себе кращих аніж ми є насправді, стараємося виглядати більш успішними та впливовими, справжніми лідерами. Але це підкуп. Інколи, робимо гарні вчинки зовсім не за внутрішнім покликом, а виключно заради того, щоб скласти гарне враження. І це також підкуп. Ми постійно роздаємо долі хабарі, в надії виторгувати у неї хоч трохи справжнього кохання. Але це не працює. Кохання не купити.

Особливо комічно в очах Тані виглядали спроби клієнтів агенції «Пошуки долі» придбати п’ятдесят кілограмів кохання за штуку баксів. Коли людина тягне мішок грошей з незламною впевненістю автоматичного влаштування ідеального особистого життя, це навіть трохи схоже на суперечку з Богом. Так, ніби Він довгі роки не давав тобі бажаного щастя і тут все ж таки вирішить винагородити тільки через твою фінансову щедрість!

Тому дивно, що зі своїми думками на тему кохання, деформованими, як називала їх сама Таня, дівчина зненацька відчула притаманну зовсім юним та недосвідченим дівчатам романтичність. І звідки вона тільки взялася у душі? Невже в її глибині дійсно живуть ідеалісти, романтики, мрійники, мандрівники, які міцно сплять від дії снодійного під назвою буденні проблеми…

Наш зовнішній вигляд – відображення внутрішнього світу та настрою. Менеджерка в черговий раз переконалася у цьому, коли крутилася перед дзеркалом у червоній приталеній кашеміровий сукні. Вся її внутрішня жіноча природа прагнула виглядати яскраво, витончено та пристрасно, щоб заволодіти увагою доцента Арнольда Борисовича.  

***

         Сергій почув дзвінок у двері й попрямував до коридору. Йому дуже хотілося, щоб це виявилася Таня, а не сестра зі своїм деканом в окулярах. Вони вже давно не бачилися й не спілкувалися. Він відчув, що навіть сумував за нею увесь цей час. Так не вистачало її жартів, підколів, відкритості. З нею було легко, зрозуміло та просто. Одним словом, свій «хлопець»!

         Коли він побачив її на порозі, то ледь не присвиснув від подиву. Свій «хлопець» сьогодні мав вигляд неймовірно привабливий і напрочуд сексуальний. Червона сукня вигідно підкреслювала усі принади її тіла, візуально роблячи талію ще вужчою. Її він добряче встиг роздивитися ще на Гоа, цікаво чи набереться в ній хоча б шістдесят сантиметрів?

В агенції менеджерка завжди носила якісь тьмяні костюми, від чого здавалася блідою. Яскравий же колір дуже освіжав не лише відтінок її шкіри, але й вигляд загалом. Як він пасував її блакитним очам, щедро підведеним темним олівцем. Зазвичай пряме волосся, було завите великими об`ємними кудрями. В цю мить вона нагадала йому молоду Сінді Кроуфорд.

— Привіт! Страшенно радий тебе бачити! — Він міцно обійняв її. — Проходь, будь ласка!

— Привіт! Навзаєм! Тільки обережно, бо зіпсуєш мені всю зачіску. — Таня поправила волосся, легенько збризнуте лаком. — Аріна з Арнольдом вже приїхали?