Світлана Собецька

Зустрівшись зі Світланою Собецькою, Сергій жодного разу не пошкодував про це і дякував Богові за те, що вирішив поступитися власними принципами щодо віку. Вона виявилася тендітною не тільки ззовні, але й всередині. Її тонка внутрішня організація по-особливому сприймала світ довкола, без холодного прагматизму та розрахунку. Добра, ніжна, тендітна, налаштована, немов музичний інструмент, на високі вібрації. Це була його жінка.

Поряд зі Світланою він почувався занадто громіздким у всьому, навіть у поглядах. Не міг повністю розслабитися з нею, говорити, що спаде на думку. І йому це подобалося. Коли з жінкою легко та просто, починаєш сприймати її як друга, свого «хлопця». І тільки коли в ній є таємничість, дозована внутрішня зверхність та інші суто жіночі якості, виникає дійсне бажання підкорити її.

Сергій постійно хвилювався як організувати їхні зустрічі так, щоб їй не було нудно та сумно, ловив кожну її посмішку та зацікавлення. Порівнюючи її з двома попередніми претендентками, яких підкинули «Пошуки долі», чоловік розумів настільки вигідно Собецька відрізняється від них. Ніби уособлює всі їх принади разом, але позбавлена недоліків.

Вона була такою ж гарною, як Анжела зі своєю порцеляновою ляльковою зовнішністю, але при цьому не дурнувата, не схибнута на грошах і примарній славі. Колишня балерина виявилася справжньою інтелектуалкою та пошановувачкою класики. Фінансовими питаннями вона не переймалася, тому що й сама мала кошти. Для неї не стояло гостро питання виживання та влаштування. Світлана могла дозволити собі жити в задоволення й обирати, а не кидатися від безнадії в будь-які стосунки. І від цього чоловік завжди боявся втратити її. Прокручував у голові болісні думку про появу потенційного суперника, з яким прийдеться змагатися й доводити своє право на перемогу.

Собецька дивним чином володіла природною щирістю Галини, але при цьому була м’якою та тактовною. В ній були абсолютно відсутні грубість, наполегливість та простота, яка, як то кажуть, гірша за крадіжку. О ні, простою вона точно не була! Якщо порівняти обох жінок з дорогоцінним камінням, то Галинка була алмазом. Також цінним і вартим високого рівня, але абсолютно не обробленим, красу якого ще потрібно розгледіти. А не кожен чоловік готовий братися за цю ювелірну роботу. Комусь краще заплатити і одразу отримати готову прикрасу.  Світлана ж мала огранювання: правильне виховання, якісна освіта, можливість думати над постійним розвитком, а не виживанням, все це змушувало її сяяти, перетворюючи на багатогранну особистість.

Сергій також викликав у жінку симпатію, не дивлячись на те, що завжди був трохи замкненим і навіть ніби наляканим. Чоловік постійно хвилювався, підбирав кожне слово, був максимально обережним та вивіреним у своїх діях. Але при цьому він був розумним, ввічливим та уважним, а також доволі приємним ззовні.

Звичайно, якби Світлана познайомилася з ним десь у дружньому колі, її б враження було зовсім інакшим. Вона б гідно оцінила його почуття гумору та харизму. Але поки що чоловік не поспішав знайомити її з рідними та друзями і вони просто зустрічалися. Це трохи лякало Собецьку, а що, як його наміри виявляться не зовсім серйозними? Врешті-решт, час спливає і в неї попереду вже не так багато молодих років, щоб помилятися, зустрічаючи на своєму шляху ропух замість принців. Хочеться поскоріше віднайти кохану людину та створити сім`ю. Проте, з іншого боку, він її ні в чому не підганяє, не наполягає на стрімкому розвитку відносин. Тому спокійно можна зустрічатися якийсь час, а далі життя покаже як краще їм бути: разом чи поодинці.