Перед ним сиділи дев’яносто п’ять кілограмів краси, що пашіли здоров’ям, впевненістю та ґрунтовністю. Її звали Галина і це було друге побачення для Сергія з тих пір, як він звернувся до агенції «Пошук долі». На відміну від голодної, але стриманої Анжели, Галя у насолоді від смачної вечері собі не відмовляла. Жодних фото вона не робила, а рукою з виделкою розмахувала так, ніби працювала: рухи чіткі та зосереджені, погляд серйозний.
— Можливо, ще порцію спагеті карбонара?
— Не відмовлюся. Вони тут такі мізерні.
Сергій покликав офіціанта і замовив подвійну порцію. Не залишати ж дівчину голодною.
— То Ви працюєте вихователем у дитячому садку? — Уточнив чоловік. — Чи подобається Вам ця робота?
— Дуже! — Посміхнулася вона, від чого її обличчя стало ще ширшим. — Взагалі, я сама з великої родини. У мене є старша сестра і три молодших братики. Усіх їх я допомагала няньчити та доглядати. Також я вже маю двох племінників та одну похресницю. Обожнюю діточок!
У тому, що Галя говорить правду, у нього не виникало жодних сумнівів:
— Мабуть, вже мрієте й про власних?
— Звичайно! До материнства я готова. Проблема тільки в тому, що не можу знайти підходящого чоловіка. Знаєте, не всім подобаються повненькі.
— Вага – це не головне. — Авторитетно заявив він. — Ви виглядаєте доволі милою.
— Дякую! А Ви займаєтеся туристичним бізнесом?
— Так, я дуже люблю подорожувати світом. І щасливий, що моя справа пов’язана саме з цим. Ви вже бували за кордоном, Галю?
— Ні, ще жодного разу. Але мрію відвідати Данію.
— Чим саме Вас приваблює ця країна?
_ Мені подобається, що люди, які проживають там, вміють правильно визначати пріоритети: не фокусуватися на проблемах, радіти життю та бачити щастя в дрібницях. Мені надзвичайно імпонує їх менталітет.
Не дивлячись на те, що дівчина не мала глянцевої ідеальної зовнішності, з нею було приємно спілкуватися, вона вміла скласти гарне враження про себе.
— Якщо у нас все складеться добре, я переконаний, що ми обов’язково відвідаємо Данію разом.
— Було б чудово! Проте не будемо забігати наперед.
— Також вірно.
У неї було надзвичайно рідкісне для нашого часу почуття самоповаги. Куди менш поширене, ніж збільшені губи чи блискуче полотно здорового волосся. Я був задоволений знайомством і вирішив продовжити свої зустрічі з Галиною.
Проте не минуло й місяця, як думка Сергія стосовно дівчини почала стрімко змінюватися. Вона виявилася далеко не такою домашньою і м’якою, як це могло здатися на перший погляд. Галина була доволі авторитарною, а також залежною від волі батьків. Із категорії тих жінок, які переконані, що хоч чоловік й голова, але повертає її все одно жінка-шия. В даному випадку, шия погрожувала крутитися аж до струсу мозку.
Чоловік остаточно зрозумів, що між нами нічого не вийде, коли запросив її до свого будинку. З перших хвилин дівчина почала командувати на який колір вони змінять шпалери і де будуть зберігати консервацію від тестя. В цілому, вона могла б бути непоганою дружиною, але для когось іншого. Для когось, хто потребує матріархату та впевненої жіночої руки у господарстві.
Вони відверто поговорили з Галиною, Сергій пояснив чому саме не бачить продовження стосунків з нею. Як не дивно, вона не стала влаштовувати істерик, звинувачуючи чоловіка у тому, що він бабій, який зламав їй життя і сам не знає чого хоче. Не стала вона й пропонувати змінити щось у собі. Все ж таки, Галя була дійсно мудрою жінкою, хоча й занадто наполегливою для нього.
Галинка зізналася, що чоловік також не герой її роману. Занадто інертний, емоційно холодний, флегматичний та часом навіть трохи нудний. А їй потрібен такий, щоб все горіло: у руках, погляді, діях. Уся відмінність між закоханими і самотніми людьми полягає у тому, що одні вміють запалювати, а інші тільки спалювати мости. Запалювати Сергій не вмів.
Вони розбіглися так же швидко, як і зійшлися, з легкою душею та вільними серцями. Побажали одне одному всього найкращого й поскоріше знайти другу половинку. Забігаючи наперед, через півроку Сергій випадково зустріне Галинку на вулиці, у супроводі приємного молодого чоловіка, що заглядатиме їй в очі, намагаючись ловити кожне слово. Все ж таки він не помилився, коли стверджував, що вона чудова жінка, але для іншого чоловіка.
***
Місячна оплата послуг у агенції «Пошук долі» добігала кінця і Сергій знову перевів на рахунок шлюбної агенції тисячу в іноземній валюті. Що ж поробиш, пошуки кохання – справа затратлива. Але, врешті-решт, коли він його знайде, витрати лише збільшаться! Тому можна вважати це фінансовою репетицією.
Чоловік зателефонував Тетяні й майже одразу почув відповідь у слухавці:
— Пане Сергію, доброго дня! Рада Вас чути. Телефонуєте запросити на весілля?
— Як тільки, так одразу. Вас обов’язково запрошу і буду радити всім друзям-холостякам у якості першої свахи. А поки що продовжуємо пошуки.
— Шкода. Ви так довго не виходили на зв'язок. Ми були переконані, що у вас все склалося з пані Галиною.
#2626 в Любовні романи
#1250 в Сучасний любовний роман
#737 в Жіночий роман
пошуки кохання, гумор і протистояння характерів, кохання не купити
Відредаговано: 03.02.2021