Пошук 2 частина

Коли приїхали, то Неля і Віталік вийшли з машини. Неля достала лопату та ходила дивно біля замку.

Вона рухала ногою дрібні камінці, а також жовте листя. Сама галявина - територія біля замку була невелика, трохи пройти і росли вже дерева. Дівчина навіть намагалася підняти старі дерев'яні дошки, які дивом збереглися, і щось тихо говорила:

- А ось і залишки стародавнього мосту через рів, який піднімали при небезпеці. Вона навіть намагалася копати то тут, то там.

- Що ти робиш? - запитав хлопець.

- Шукаю скарб. Дерев'яні бочки або скриню із золотом, згідно з деякими легендами, монети помістили туди. А може там лише папери їх бухгалтерії чи таємні фоліанти тамплієрів. Цікаво, ось копатимемо і нічого не знайдемо крім пожовклих сувоїв.

Віталік позіхнув та промовив:

- Давай спокійно розберемося. По-перше. Який клен ти шукала чи шукаєш та чому?

- Дивись. Я шукала в інтернеті стосовно слова amor - кохання, але його ніде не було у тамплієрів. І бути не могло, могло бути слово armor, тобто броня, лати. Але в цьому слові 5 літер, а треба згідно крапок лише 4. Можливо є ймовірність, що це інше слово. Я почала шукати інші слова на літеру "а", щоб було 4 літери, та й ще латиною. Я знайшла два слово. Одне з яких acer –латиною це клен. Зазвичай скарб ховали у дупло великого дерева чи біля нього. Але щось я не бачу старовинного величезного дерева, - відповіла Неля.

- Угу. А що стосовно іншого слова? –зацікавився Віталік.

- Так. В нас є три слова. Якщо хтось заховав скарб, то тут має бути підказка де і як шукати скарб. В нас є F… a… l…… Три слова та перше з великої літери. Я знову почала шукати та знайшла. Foss – це англійською dig чи українською копай. Потім аqua - це вода чи водяна. Після цього йде lacuna –це яма чи западина. Якщо зібрати три слова разом, то вийде: "Копай у водяній ямі". Водяна яма - це може бути водяний рів або колодязь. Біля замку був водяний рів, але потім частина системи з'єднань з водою зламалася і вийшло болото. Ось я й думаю, де почати капати.

Віталік розсміявся та промовив:

- Тут вже хто тільки не копав, навіть знайшли частини валів, дерев’яних огорож та кам'яні стіни. Тут навряд чи щось знайдемо. А чому саме тут? Золочівський замок та каміння далеко звідси.

- Добре. На камені була мапа.

- Ти якесь сонечко осіннє, але там немає карти. Ось дивись на фотографію. Дірка є, напис є. Мапи немає.

Неля здивовано подивилася на нього з-під вік і поправила зачіску і пробурмотіла: "Сонечко". Подумала, а потім сказала:

- Дивися ось та мапа.

-Та де?

- Ось.

- Це бруд!

- Я спочатку теж так думала. Ось біля вінка із трояндами якісь знаки. Я так і не зрозуміла, що це. Але. Ось це схоже на річку. Якщо придивитися, то знизу до дірки йде річка, а потім розгалужується.

Віталік мовчки дивився на фотографії на її мобільному.

- Я довго дивилася і не могла зрозуміти, що мені це нагадує. Дивись, ось це сучасна карта біля села Середнє. Добре, ось стара карта замку та села 1782 року. Це формою вигинів нагадує річку Веля. Ось дивись, це дірка на камені, це око, ось замок на мапі. Вуаля. І перед нами карта на камені, на дуже важкому камені, який важко пересунути і нащадки тамплієрів могли знайти захований скарб.

- Добре. Що будемо робити? Який план? – запитав Віталік.

Він був ладен повірити навіть у фей біля цієї дивної панянки.

- Гаразд. А церква може бути десь не поруч замку, або ми її не бачимо? – задала питання Неля.

- Іноді так робили.

- Як так, донжон окремо, церков окремо? – запитала дівчина.

- Так, але будували їх поруч, недалеко.

- Мені тут місцеві розповіли легенду.

"Пагорб на околиці села Середнє, Ужгородського району, на якому колись розташовувалася церква - монастир, що належала Середнянському замку. Сьогодні тут сільський цвинтар, невелика капличка і кілька оцтових дерев.

За одною з легенд замок-монастир, який став центром католицизму та також активно займався медичною практикою, побудували в часи будівництва Середнянського замку. Медики-духовники, які на той час, були грамотними лікарями, набагато більш кваліфікованими та компетентними, ніж різноманітні знахарі, бабки та чаклуни. Цілительська діяльність середнянських лікарів-монахів охоплювала більшість тогочасних лікарських спеціальностей, в тому числі хірургічну практику. У монастирській лікарні доглядали та лікували здебільшого найбідніших хворих, калік, людей похилого віку.

Існують дані, що замок-монастир, про який йшлася мова, був розташований на правому березі річки Веля на пагорбі, а руїни Середнянського замку, як відомо, знаходяться на рівнинному лівому березі. На думку деяких істориків замок-монастир знаходився на пагорбі в урочищі "Турка", де тепер знаходиться каплиця Всіх Святих та цвинтар."

Пам'ятаєш, були на екскурсії та бачили дерев'яну церкву. Так ось, я уточнила. У 13 столітті відомі випадки будівництва дерев'яних форпостів і церков, та замків. Тому, можливо, там справді була церква - фортеця, тільки дерев'яна. Тобто її могли спалити, знищити. І її зараз не можемо побачити. Тільки до чого тут колодязь.