-4-

-4-

Групу зібрали у невеличкій темній кімнаті. Тьмяний світильник, що теліпався під стелею, ледь освітлював. Під трьома стінами квадратного приміщення — простенькі довгі диванчики, а посередині — стіл. На стільниці стояла якась закрита картонна коробка.

Кілька хвилин подорожувальники переглядалися та нервово гомоніли. Нарешті, до них зайшли працівники агентства. Троє чоловіків, один з яких лектор. Ще двоє незнайомі.

Шатен середнього зросту у дешевому костюмі менеджера середньої ланки привітався та повідомив: - Зараз ми з вами зробимо останні приготування і ви зможете обрати тих, у кого гостюватимете наступні два тижні.

- А це безпечно? – нервово поцікавилася одна з дівчат.

Атмосфера змушувала замислитися й викликала приступ підозрілості у більшості присутніх. Роксі це все здавалося напрочуд дивним, та вона поки не бачила нічого небезпечного, але напружилася й уважно слідкувала за тим, що відбувається навколо.

- Цілком. Наша агенція гарантує безпеку своїх клієнтів, як у нашому, так і в іншому світі. – заспокоїв той дівчину й заразом інших присутніх.

- Що від нас потрібно? – скептично поцікавилася інша жіночка.

- Нічого надзвичайного. Оскільки ви не знаєте мови тих, у кого гостюватимете, й ми не маємо змоги вас швидко навчити, забезпечимо всіх вас перекладачами.

- З нами хтось піде? – вигукнули з натовпу.

- Ні. Ви отримаєте артефакти, котрі перекладатимуть для вас мову тих, хто вас прийматиме.

- Що? Як? – загомоніли навколо.

Роксана ж заспокоїлася й усе зрозуміла. Нічого екстраординарного насправді не відбувається. Просто ще один етап підготовки.

- Не переживайте. Нічого страшного з вами не трапиться. – ще раз запевнив той.

- Не втішили. – пробурмотіла одна з жінок.

- Наш маг — гість з іншого світу. Він створив для вас артефакти-перекладачі. – менеджер вказав на коробку на столі: - зараз маг їх роздасть і підлаштує під вас й усе буде гаразд: - вказав на третього, повненького білявого чолов’ягу у просторому светрі та широких штанах.

Тепер усе стало чітко і ясно. Ось чому їм не рекомендували брати прикраси. Це заважатиме роботі артефакту для перекладу.

Маг вийшов вперед і мовив: - Розсядьтеся поки, будь ласка. Підходитиме по черзі і я налаштовуватиму артефакт. Ви його одягнете і якраз перевірите під час знайомства. Я почекаю. Якщо щось під час зустрічі з драконами піде не так – підійдете і я розберуся з артефактом.

Усі мовчки розійшлися кімнаткою і розсілися по диванах. Ніхто не схотів нічого обговорювати. Усі якось напружилися. Атмосфера стала трохи похмурою, що не додавало оптимізму. А все через отого менеджера, котрий випромінював суху робочу сконцентрованість. Наче не у відпустку відправляє, а звіт складає.

Тим часом маг підійшов до столу, відкрив коробку й почалося дійство. Один за одним, мандрівники потягнулися до нього за перекладачем. Чоловік роздавав артефакти у вигляді невеликих сережок. Ті одягалися у вуха й перекладали те, що людина чує.

Дівчата здебільшого зустріли таке з кислими обличчями. Їм не подобався зовнішній вигляд артефакту або необхідність позбутися своїх прикрас.

Роксані ж було байдуже. Вона спокійно ставилася до думки, що в іншому світі інша мода та традиції і їй не обов'язково то все має бути зрозуміло й близько до серця. Окрім того, неясно чого нервувати через артефакт. Фактично перекладач, який не потрібно постійно контролювати: вмикати чи перемикати, самостійно налаштовувати. Він працюватиме завжди й усюди без особливого контролю та догляду з боку користувача. Та й перейматися його зовнішнім виглядом це все одно що критикувати слуховий апарат за тим, чи пасує він до одягу.

Поступово, один за одним, присутні отримали свої артефакти й розсілися назад. В цей час Роксі зняла свої постійні сережки й поклала їх у сумку, розуміючи, що поки не потребуватиме їх. Дочекалася поки пройдуть усі знервовані й тільки тоді зібралася за своїм артефактом.

Майже останньою, вона підійшла до мага. Чоловік дістав з коробки невеличку коробочку з парним артефактом. Відкрив її.

- Дайте свою руку, щоб я міг підлаштувати артефакт під вашу енергетику. – сухо прокоментував той і простягнув одну руку.

Роксі поклала свою долоню у широку прохолодну долоню мага. Той легенько стиснув її пальці й тримаючи в іншій руці артефакт почав щось шепотіти.

Хвилина й маг відпустив руку жінки й простягнув їй невеличкі сережки. Роксана Узяла їх і одразу ж всунула у вуха невеличкі цвяшки з керамічним круглячком замість камінчика. На білому кругляку було зображено дивні чорні лінії. Візерунок нагадував лабіринт. Особливо якщо придивитися до цієї дрібноти та звернути увагу, що лінії перериваються. Роксані артефакт нагадав сережки-цвяхи, якими колють вуха, тільки трохи збільшена головка з мальованої кераміки.

Та все ж, їй хотілося більше дізнатися про цей дивний парний артефакт. Якщо вже доведеться ним користуватися, то варто поцікавитися можливостями й правилами користування.

- Можна кілька питань? – ввічливо звернулася вона до мага, поки той не поквапив її, аби пустила до нього останнього хлопця без артефакту.

- Так. Вам щось не ясно? – ввічливо мовив той.

- Все зрозуміло. Невеличке уточнення… Чи можна в них спати?

- Так. Вони не розкришаться, не зламаються і не деактивуються.

- Іще одне. Чи можна їх якось зіпсувати? Є застереження щодо використання?

- Особливо ніяких. Артефакт може пошкодити спрямована на вас магія. Якщо хтось спробує вплинути на вас закляттям чи замовлянням – це може зруйнувати заклинання, на якому сформовано перекладач.

- І останнє, а я зможу говорити з ними їхньою мовою?

- Звісно ж. І писати й також читати. – з усмішкою запевнив її маг.

- Дякую. – кивнула Роксі та відійшла у бік. Вона присіла на диванчику, поки останній з групи пішов за своїм артефактом.

Хлопець підійшов до мага й процедура повторилася.