Сальто мортале

 --А що це? – жуючи бутерброд  з вареням, Михась підійшов до батька, який залип біля телевізора

 --Олімпіада - відповів той, не відводячи очей від екрану.

 --А що це? – конкретизував питання Михась

 --Спортивна гімнастика. Дивись що буде, - з цікавістю батько показав пальцем... зараз

По тєлєку Михась побачив зосереджену спортсменку, яка кудись дуже напружено вдивлялася певний час, але потім побігла і несподіванно відштовхнувшись ногами, стрибнула донизу головою на руки, потім на ноги, перекувиркнувшись в повітрі через голову декілька раз, відштовхнулась гучно від трампліна і перелетіла через брусок, продовжуючи кувиркатись в повітрі. Приземлилась на ноги прямо, одразу позади цього бруска.

--  Двойний сальто, пірует і знов тройне сально з переворотом, ідеальне приземлення, - радісно кричав коментатор по телевізору. Далі екран переключився на чоловіка спортсмена на якомусь бруску з ручками, який коментатор обізвав козлом. Спортсмен швидко крутив ногами взад вперед і по колу навколо козла.

--Оце нічого собі, - захоплено вигукнув батько Михася, - ото молодець

Телевізор показував нові і нові вправи зі спортсменами, але Михась вже їх не бачив, мимоволі закрив очі і уявив повний зал глядачив, скандуючий – Михась! Михась! Михась - а загладкий, як для свого віку Михась тримав хрест на кільцях і весело посміхався публіці. В наступній уяві він себе бачив на козлі з ручками, і там він так само мастерськи крутив круги Деласала своїми босими ногами.

 --Михась, чуєш? - батьковий голос вернув його до реальності, - ти ж не капай вареням

 --Ой, пробач тату, - кинувся Михась відтирати добру пляму з вареня на підлозі, яку встиг зробити поки стояв замріяний.

«Куди там мені», - невесело подумав Михась і закусив невеселі думки залишками бутерброда.

 --Михась, піди хлібу купи – попросила мама і протягнула йому гроші. – Швиденько тільки. –  обійняла і поцілувала в пухкеньку щічку

Взявши жменю грошей в кишеню, Михась вибіг до магазина. До хвіртки він ще біг, а як клацнув клямкою стишив темп і спокійно почовгав в потрібному напрямку. Вже вертаючись з магазину натрапив на Грицька

  --Привіт Грицько! – привітався з товаришем по класу. Той як раз тягнув рядно соломи до свого двору. Проходячи повз нього притишив ходу, щоб роздивитись нащо йому та солома. Велика купа вже лежала позаду гаража.

 --Соломки треба підстелити, - вгадавши питання, відповів Грицько. – сальто мортале буду тренувати. Чув про таке?

Михась мотнув головою.

 --Ти що не дивишся олімпіаду, як спортсмени в повітрі це роблять? – здивувався він

Михась наче почув в уяві звук фанфар, овації залу, захоплений вигук батька – «от же ж молодець» -  побачивши, що Михась, як в правний спортсмен, робить тройне сальто з переворотом.

 --Навчиш?- з надією запитав він Грицька

 --Пф! Тебе? – критично глянув на нього Грицько. - Спробуєм! Заходь за десять хвилин. – з цими словами він докинув соломи до купи біля гаража і попрямував за наступним тюком

Михась, кинувся з хлібом додому і за десять хвилин захеканий вже був у Грицька, як і домовлялись. Той вже поставив драбину на гараж і забрався на кришу

 --Дивись! – показував Грицько, – підходиш до краю і стрибаєш до низу, головою під себе – з цими словами Грицько хвацько стрибнув і перевернувшись в повітрі сів задом прямо на купу соломи. З’їхав донизу і підняв руки догори як справжній спортсмен.

 --Бачив? Тепер ти! – махнув він Михасю.

Той заліз на кришу і після довгой паузи все ж таки стрибнув донизу, впавши животом у солому.

 --Ну-у-у нічого, непогано як на перший раз, але відштовхувайся ногами сильніше, - порадив Грицько і слідом стрибнув так само хвацько, як і минулого разу.

Наступного разу Михась зосередився як та спортсменка перед стрибками по телевізору, розбігся по криші та відштовхнувся ногами і стрибнув з переворотом, як і радив Грицько.

 --Михась! – підбіг до нього Грицько, - з тобой все гаразд?

Михась перелетів купу з соломою та, не докрутивши сальто, гепнувся спиною на землю як раз прямісенько біля купи і зараз лежав, випучивши очі, та дивився кудись наверх.

 --Михась, ти чуєш? Дихати можеш? - хвилювався Грицько

За хвилину Михась вдихнув і трохи видихнув, потім ще раз і ще. Нарешті помітив наляканого Грицька, який нахилився над ним і поливає його водою.

 --Очуняв, нарешті. А я вже погано думав. – зрадів той. – Ти тільки не розбігайся, зрозумів? З місця стрибай, щоб не промазати повз снопа. Ти класно зробив сальто мортале, але трохи перелетів. Ще раз спробуєш?

Михась ще трохи полежав. Перевернувся на живіт. Повільно піднявся і мовчки пішов до хвіртки.

 --А як ти кажеш на оце сальто? – обернувся запитати Михась. Вигляд він мав не спортивний.

 --Сальто мортале, - відповів Грицько, і потім додав - тобто смертельне.

 --Зрозумів, - кивнув Михась і почалапав за хвірткою.