Є такий біль ...
Душевна втома.
Сама одна... нікого вдома ...
Тебе ніхто ТАМ не чекає...
Твій час летить... життя минає...
Повно думок... одні питання ...
На серці біль... і лиш страждання ...
Що буде завтра... ти не знаєш...
Вже більш нікого не чекаєш...
Куди піти... кого спитати...
Чи можна людям довіряти...
Кому писати... кому дзвонити...
Чи краще цього не робити...
А може краще промовчати...
І мовчки в самоті згасати............
Душа болить... на серці втома...
Є такій біль... душевна втома ...
...я ВІДПУСТИЛА.....
Ми розлучились....
#1061 в Жіночий роман
#3940 в Любовні романи
#914 в Короткий любовний роман
людські долі, від пристрасті до байдужості, оманливі сподівання
Відредаговано: 13.01.2025