Порожнеча...
X ЩАСЛИВИЙ ПОЧАТОК…
§§
Ми стояли в океані, взавшись за руки.
- Ти справді ні про що не шкодуєш? Адже ніхто зі смертних не пам’ятає тебе, наче ти ніколи не народжувалася.
- Ні. Думаю для них це благословення. Мабуть, я би не витримала, дивлячись на їхні сльози.
- Значить, ти щаслива?
Я дивилася в очі самої Смерті – свого коханого чоловіка, який, як завжди, хвилювався за моє благополуччя.
Поцілувавши руку коханого, я відповіла:
- Я надзвичайно щаслива. І ні, я ні про що не шкодую. Про жодну секунду нашої історії. І навіть, якби мені дали шанс щось змінити, я би нічого не змінювала. Адже з чотирнадцяти років, з прокляття ведуньї, ми належимо один-одному. І я не хочу нічого змінювати, адже кохаю тебе!
Смерть наповнила мою порожнечу і я знайшла Істинне кохання.
Тод посміхнувся, розуміючи, що я коментую своє прокляття.
- Ти ж розумієш, що тепер ти НАВІКИ моя?
Посміхнувшись, я відповіла:
- Я не просто розумію це. Я щиро вірю, що це працює в обидві сторони.
І поцілунком закріпила свої слова.
І ні. Це не кінець історії. Це лише щасливий початок…
#6197 в Любовні романи
#1403 в Любовне фентезі
#1434 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 27.12.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
