Ти зупинився між двома рядками.
Саме зараз — між останнім словом, що прочитав, і наступним. Є мить, де очі вже рухаються, а думка ще не наздогнала. Маленька пауза, яку ти не помічаєш, бо вона трапляється тисячу разів на сторінку.
Це і є Поріг.
Ти вже був там. Ти в ньому зараз.
Книга, яку ти тримаєш у руках, — не вигадана. Або вигадана рівно настільки, наскільки вигадане будь-яке відчуття, яке ти пізнаєш у ній як своє.
Данило Коваль — вигаданий. Але стан між двома кроками — ні.
Ти знаєш цей стан. Ти просто ще не мав для нього слова.
Тепер є.
Одне прохання, перш ніж почати.
Якщо в якийсь момент тобі здасться, що ця книга знає про тебе щось, чого не мала б знати, — не відкладай. Читай далі.
Бо це і є точка.
Деякі речі треба прочитати, щоб пригадати те, що ти завжди знав.
Відредаговано: 12.05.2026