До читача

Любий читачу.

Ця книга у статусі "Заморожено" уже довгий час. І тим не менше, ти приходиш сюди знову і знову і перевіряєш, чи не написала я часом новий розділ. Мене дивує висока статистика таких входів і ось чому:

Цю книгу я почала викладати досить давно, вона об'ємна і налічує уже більше 400 сторінок, та попереду за моїми приблизними планами, ще не менше 150 сторінок (а то й усі 200). І за весь цей час вона набрала так мало коментарів та реакцій, що я щиро вважала, що пишу її лише для себе.

Книга, на котру я відволіклася від "Попутниці", зайняла у мене рік часу і зібрала більше коментарів, при меншій кількості прочитань. Тож мені справді дивно, що змушує читачів "Попутниці" приходити читати книгу, але зберігати мовчання.))

Ти приходиш знову і знову. Ти є. Ця книга тобі цікава. А мені цікавий Ти.

Хто ти? На кого ти працюєш?! Чому "Попутниця" тобі подобається? А може, не подобається? Що саме тебе приваблює у цьому рукописі? 

Я не з тих людей, кому дуже необхідне чиєсь схвалення, аби продовжувати писати, наприклад. Тож, я не чекаю на компліментарні відгуки і це звернення не для рейтингу, чи соціальних поглажувань мені, прекрасній. Я дійсно цікавлюсь тим, який відсоток моїх читачів приходить читати "Попутницю", бо знає мене особисто, або впізнав себе на сторінках, є моїм хейтером, чи симпатиком, чи зовсім сторонньою людиною, яку захопила історія. 

Тож я пропоную чесний фідбек в обмін на скоре продовження книги.

Давай знайомитись. Анонімність не засуджується. Чесність зустріне сто відсотків розуміння. Конструктив в пріоритеті, а спроби образити мене, або будь-кого із присутніх будуть зупинені.

Лец го?!