Розділ 64

-    Може хоча б відкриєш, для годиться? Не варто одразу ж викидати подарунок, як тільки я обернуся до тебе спиною,- промовив він, зиркаючи час від часу на мою руку з коробочкою, яка якраз знаходилася прямо над сміттєвим відром.

-    Ой, я не хотіла нічого викидати, просто трішки розгубилася через все це,- почала вибачатися. простеживши за його поглядом.

-    Еге ж, розгубилася…- тихенько буркнув чоловік, але я все одно його почула. Хоча, можливо, він на це й розраховував.- Хочеш сказати, що не рада тому, що ці урочистості тут заради тебе? Або, що тебе лякає той факт, що понад сотня людей прийшла, щоб привітати тебе з днем народження?

-    Та який ще день народження?- обурилася я. Можливо, варто було б злякатися, але ситуація виглядала й справді абсурдною, адже ми вже відсвяткували моє вісімнадцятиріччя два місяці тому.

-    О, то татко тобі ще не розповів?- посміхнувся він, а його обличчя стало таким, наче у тхора, який готується до нападу.

-    Та про що ж він має мені розповісти? Не тягніть!- моє терпіння вже доходило до межі.

-    Через твою раптову злиденну появу, журналісти активізувалися. Вони дуже довго рознюхували все, що пов’язане з тобою й незважаючи на вправно заметені сліди, з’ясували, що Домінік просто кинув тебе ще у віці немовляти. Це обурило величезну кількість людей, більше ніж п'ятдесят відсотків фанатів перестали бути прихильниками твого таточка й ми почали втрачати доходи. Майже всі контракти розірвали, навіть пов’язані з рекламою іграшок, на який ми підписалися практично задарма.

-    Але до чого тут це? Яке відношення я маю до зйомок?

-    Ех, нічого ти не розумієш у світі шоу-бізнесу,- спересердя махнув рукою співрозмовник.- Тут все взаємопов’язано. Наприклад, крах кар’єри Амелії Стейтон спричинило те, що вона відфутболила невеличку черепаху ногою і та потрапила прямо під машину. І людям було все одно на те, чи бачила вона її, чи ні. А уявляєш, що відчули ці божевільні, коли дізналися, що хтось відмовився від своєї дитини одразу ж після її народження?

-    Ого. Чому ж тоді ви проводите вечірку, якщо можна зібрати пресконференцію й розповісти про все?- здивувалася я. Мені вже були відомі певні ази того, як зазвичай поводяться відомі люди. Життя в новому місті та подруга-порадниця – це велика сила, яка й такому неуку, як мені, допоможе скоро вивчити всі традиції та звички мешканців Лос Анджелеса.

-    По-перше, Домінік просто ненавидить пресконференції. А по-друге, всі тоді одразу зрозуміють, що ми замітаємо сліди й так ситуація анітрохи не покращиться. Тож єдиним варіантом залишалася вечірка в честь дня народження. Ми вирішили виставити все так, наче Домінік не хотів травмувати твоєї психіки й розповісти всім, коли тобі виповниться вісімнадцять. Ну щось типу того.

-    Але ж мій день народження не сьогодні,- вирішила використати останній козир.

-    То й що з того. Це конфіденційна інформація й ніхто про неї не дізнається, якщо звісно сама не скажеш. Але ж ти цього не зробиш, правда?- загрозливо подивився він на мене й вочевидь впевнившись у тому, що так і буде, продовжив.- Та й хіба тебе не цікавить таткове майбутнє? Невже не розумієш, що якщо розповіси всю правду, то тільки нашкодиш найріднішій людині на всій планеті.

-    Яяя,- лише й змогла промимрити та повернулася у сторону дверей, які гучно хлопнули за спиною.