Розділ 49

     Як не дивно, Роні підтримала мене. Хоча це було доволі логічно, зважаючи на нашу ранкову розмову й те, що лише я знаю її страшний секрет.

-    Я також встигла побачити ту статтю,- прошепотіла Роні, щоб ніхто не почув.- Здається, я знаю, хто її опублікував. Але боюся звинувачувати людей без доказів, тому краще перевірити всі списки гостей. Якщо я правильно зрозуміла, ця людина повинна була бути також на вечірці на честь завершення зйомок фільму «Блакитне сяйво». Спостерігач приходить саме на закриті заходи такого плану. Він з’явився років два тому, але його ще ніхто не спіймав.

-    Звідки ти все це знаєш?- здивувалася я.

-    Мої батьки зіграли головні ролі у цьому фільмі. Через цю статтю з ними розірвали тоді з десяток контрактів. Вони лютували й найняли найкращих людей, але цю людину не вдалося знайти.

-    Ти думаєш, що нам вдасться це зробити? В них було набагато більше ресурсів,- висловила я свої побоювання.

-    У нас їх навіть більше. Тепер ми маємо два списки. Потрібно їх порівняти та виключити всіх, хто не міг цього зробити. А потім перевірити тих, хто залишився.

-    А коли з Крісом…

-    Не хвилюйся за це. До дня «ікс» залишився ще тиждень, тож ми спокійно можемо присвятити себе цій справі,- спокійно відповіла Роні, але я знала, що в її душі бушувала буря емоцій.- Та й зараз дуже важливо налагодити стосунки з Кейт.

     Я лише промовчала. Це вперше Кейт на мене так сильно розізлилася. Я просто не знала, що робити. Потрібно було тоді сказати їй правду, але зараз уже занадто пізно щось змінювати.

     Робота над картиною вже не приносила такого задоволення, як раніше. Тепер додалося ще хвилювання за Кейт. Та й Брі пересіла від мене якомога далі й не промовила ні словечка. Здається, вони влаштували бойкот.

     Я поволі проводила пензликом по полотну, намагаючись підкреслити усі деталі та ледве стримувала сльози. Зараз на мене дивилося щасливе молоде подружжя. Але якщо ми з Роні не встигнемо вчасно, то на місцях цієї пари будуть абсолютно інші люди.

     Я не витримала й замінила картини, посилаючись на те, що там повинна підсохнути фарба. На цьому полотні знову зображений Кріс, але малюнок був у темних тонах і мені було набагато легше малювати. Так я змогла вилити свої емоції й трішки заспокоїтися. Хоча час від часу обличчя Кріса все-таки повертало попередній стан.