Розділ 46

     Я ще раз поглянула на подругу, чи вона все ще спить і повернулася до прочитання статті в одному з найавторитетніших видань. І хто взагалі придумав назву «Жорстока правда»? Не думала, що такі журнали взагалі існують, але виявляється, що помилялася.

     Могли хоча б трішки підняти настрій тим, хто читає цей журнал і кого збирають критикувати. Дивно, чому ніхто ніколи не подумав дати назву «Сонячний промінчик». Всім тут хочеться одразу ж довести до сліз тих, про кого пишуть.

     Очі знову пробіглися по статті. Але цього разу я зрозуміла, що й мені немає чому радіти величезній кількості фанатів. Вони ж то мене обожнюють не за мої заслуги, а татові. Ось, що там було:

     «Що ж ми знаємо про книгу «У пошуках правди»? Можливо, хтось щось чув? Особисто я абсолютно нічого. Авторка – новачок і мені не віриться, що її перша книга стала бестселером тому, що вона чудово написана, має гарну стилістику та сюжет.

     І це й справді не так. Цю книгу знають тому, що найкраща подруга авторки – це відома нам усім Софія Штільмцблаун або як ми її всі називаємо – Софія Рід, фан база якої росте з кожною секундою.

     І я можу навести безліч доказів для цього. Нещодавно мене запросили на таємну вечірку на честь публікації книги. І уявіть таку ситуацію: поруч стоять письменниця і її подруга. Як думаєте, у кого попросили автограф на вечірці на честь публікації книги? Не в авторки звісно, а у прекрасної Софії Рід.

     То, що можна судити про книгу «У пошуках правди»? Чи дійсно вона заслуговує такої слави, як їй приписують? Та чи варто Кейт Вільямс продовжувати писати далі?

     Щиро ваш,

     Спостерігач.»

     Я боялася, якою буде реакція Кейт. Вона так обожнює писати й раділа тому, скільки людей придбало книгу вже першого ж дня. А тут виявиться, що це просто було… Навіть не знаю, як описати те, що сталося.

     Потрібно було терміново щось вирішувати. В мене залишалися лічені хвилини. Скоро прокинеться Кейт і захоче глянути новини про книгу. Навіть якщо я й це унеможливлю, то вона може йти вулицею й побачити якийсь журнал. А на скільки я зрозуміла, її фото знаходиться саме на обкладинці.

-    Мені терміново потрібна твоя допомога,- боязко сказала я.

-    Зараз буду,- мовив він, навіть не задумавшись та скинув дзвінок. Тепер я ще раз переконалася, яка ж все-таки була дурна й що не потрібно було слухати інших.